Підпишіться на нас в Google
Росія створила монструозні підводні ракетоносці, здатні брати на борт до 40 ракет "Калібр" або "Циркон". Однак практика показала, що навіть цього може бути недостатньо для ефективного масованого удару по кількох цілях. Про це в статті Defense Express пише військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем "Рейд", військовий експерт Іван Киричевський.
За його словами, багатоцільові атомні підводні човни проєкту 885М "Ясень-М", озброєні крилатими ракетами "Калібр" і гіперзвуковими "Цирконами", залишаються важливим елементом російського військово-морського потенціалу. Водночас їхні реальні можливості та перспективи застосування проти України й країн Заходу мають низку обмежень.
Експерт посилається на доповідь британського аналітичного центру RUSI, присвячену стратегічному ядерному арсеналу Росії та засобам його доставки.
За оцінкою представника RUSI, доктора Сідхарта Каушала, вогневої потужності до 40 ракет "Калібр" або "Циркон" на одному підводному човні недостатньо для ефективного масованого удару одночасно по кількох цілях. Такий висновок, як зазначається в доповіді, підтверджує досвід війни Росії проти України.
Проблема полягає не лише в кількості ракет на борту окремої субмарини, а й у загальній чисельності підводних човнів цього класу. За наведеними в матеріалі даними, у складі російського флоту перебувають один атомний підводний човен базового проєкту 885 "Ясень" і чотири модернізовані субмарини проєкту 885М "Ясень-М", звертає увагу аналітик. Ще два човни модернізованої версії вже спустили на воду, але до бойового складу флоту їх поки не ввели.
Загалом Росія планує побудувати 11 підводних човнів проєкту "Ясень-М". У перспективі вони мають замінити багатоцільові атомні субмарини радянських проєктів 971 "Щука" та 949А "Антей".
Однак навіть наявні п'ять човнів не можуть одночасно забезпечувати постійну бойову присутність у морі. За оцінкою, наведеною в матеріалі, постійно вести бойове патрулювання може лише один із них. Це обмежує можливості Росії регулярно демонструвати присутність таких субмарин у стратегічно важливих районах.
Тому Москва намагається використовувати їх не лише як носії ракет, а й як інструмент психологічного та інформаційного впливу на США й інші західні країни. Прикладом став візит російського підводного човна – носія ракет "Циркон" – на Кубу в червні 2024 року.
Ще одним обмеженням для російських підводних човнів можуть бути труднощі зі збором розвідувальної інформації та визначенням точних координат цілей для ударів звичайними крилатими ракетами.
Як зазначається в матеріалі, Росія досі має проблеми з отриманням інформації, необхідної для точного наведення ракет на цілі. Це змушує її шукати способи компенсувати недостатню точність ураження. Водночас сама наявність значного ракетного боєкомплекту на підводному човні не гарантує ефективності атаки, якщо розвідка та цілевказання не забезпечують належної якості даних.
Окрему увагу в доповіді приділено потенційній ролі цих субмарин у можливій повномасштабній війні Росії проти країн Заходу.
Чинна російська військово-морська доктрина допускає застосування ядерної зброї для ударів по військово-морських базах та інших берегових об'єктах західних держав. За такого сценарію багатоцільові атомні підводні човни "Ясень-М" можуть розглядатися насамперед як потенційні носії ядерного озброєння.
"Але при цьому перед Кремлем є конкретний ризик, що підводні носії ядерної зброї простіше втратити, аніж "сухопутні", що в свою чергу також може коригувати формат фактичного застосування підводних кораблів-носіїв до 40 ракет "Калибр" або "Циркон" на борту", - зазначає військовий.
Новини озброєнь
Нагадаємо, гендиректор канадської компанії з супутникових технологій MDA Space Майк Грінлі заявив, що космічна протиракетна оборона стає реалістичним варіантом у міру того, як країни стикаються з дедалі витонченішими загрозами.
Він зазначив, що супутники можуть відігравати важливішу роль у виявленні, відстеженні та перехопленні ракет, що наближаються. На думку експерта, такі системи не обовʼязково дорожчі за інші передові оборонні технології.
