Спроба такої інтеграції поки що більше схожа на кустарну, "гаражну" розробку, стверджують експерти.
Після експериментів з інтеграцією ракети "повітря–повітря" Р-60 російські військові перейшли до ще радикальнішого варіанту - монтажу ПЗРК на далекобійний БпЛА. Як зазначили аналітики Defense Express, мета залишається незмінною: створити загрозу для українських вертольотів і літаків, залучених до знищення "Шахедів".
Про перехоплення такого дрона спочатку повідомив фахівець з електроніки Сергій "Флеш" Бескрестнов. Згодом відео з цим БпЛА, збитим бійцями батальйону Darknode 412-ї бригади Nemesis, оприлюднили Сили безпілотних систем.
Перш за все привертає увагу сам вибір озброєння, кажуть експерти. Йдеться саме про ПЗРК "Верба" – найсучасніший переносний зенітний комплекс, який перебуває на озброєнні РФ. Це підтверджують як зовнішні ознаки пускової установки, так і індекс 9П333. Ба більше, стверджують аналітики, за маркуванням видно, що пускову виготовили у 2025 році.
Щоб забезпечити запуск ракети, росіяни змушені були додатково змонтувати низку допоміжних систем. Вони відповідають за ввімкнення пускової, проколювання балона зі стисненим азотом для охолодження інфрачервоної головки самонаведення та безпосередньо ініціацію пуску.
"Також для активації ПЗРК ворог встановив ряд додаткових систем, які мають ініціювати пуск ракети, а саме: увімкнення пускової, проколювання балона зі стисненим азотом для охолодження інфрачервоної ГСН та здійснення пуску", - йдеться у статті.
Утім, уся конструкція явно не тягне на серійне рішення. Відсутність нормального кабель-менеджменту, використання звичайних пластикових хомутів і відкритий монтаж елементів на корпусі дрона лише підкреслюють імпровізований характер інтеграції.
Показовим є і сам факт використання ПЗРК "Верба". Адже у РФ існують готові штатні рішення - зокрема комплект "Стрелец", призначений для встановлення ПЗРК на вертольоти та інші носії, а також спеціалізований варіант "Игла-В" для авіації. Це означає, що розробник мав доступ до новітнього комплексу, але не до серійних інтеграційних засобів, тому змушений був буквально "імітувати" дії оператора вручну.
Усе це вказує на неіндустріальний, експериментальний характер розробки, хоча сама загроза від цього менш серйозною не стає.
Однак головне в цій схемі – не сама ракета. Критично важливим компонентом є можливість керувати "Шахедом" у режимі реального часу.
Задум росіян полягає в тому, що оператор має побачити український літак або вертоліт, після чого виконати маневр, щоб головка самонаведення "Верби" встигла захопити ціль у вкрай обмежений проміжок часу, поки вона охолоджена.
Без каналу передачі відео з борта дрона та без дистанційного управління "з пульта", за принципом FPV, уся ця концепція не має жодного сенсу. Саме тому вирішальну роль відіграє система зв’язку. Наразі відомо, що для таких завдань противник використовує mesh-модеми.
І саме боротьба з цим каналом управління, а не лише з окремими "екзотичними" рішеннями на кшталт ПЗРК на дроні, має бути одним із пріоритетних напрямів протидії "Шахедам".
Як писав УНІАН, російська армія у 2025 році зробила ставку на балістичні ракети та ударні дрони-камікадзе, суттєво змінивши структуру повітряних атак по Україні. Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко зазначив, що протягом року Росія застосувала проти України 1 774 ракети, з яких українські сили протиповітряної оборони знищили 1 161. Водночас ключовою проблемою залишалася балістика – передусім ракети 9М723 з ОТРК "Іскандер-М", які у 2025 році були виведені ворогом на масове застосування.
"Переважна більшість незбитих ракет упродовж року – це саме балістика. Абсолютний рекорд її застосування у 2025-му зафіксували в жовтні, коли було використано 89 ракет", – зазначає Коваленко.