Росія не перший рік б’є по Україні своїми "Калібрами", "Іскандерами" і Х-101. Але, цитуючи класика, у цю гру можуть грати двоє. Тим паче, що в Києві вже довели, що можуть ефективно вражати цілі, розташовані на великій відстані.
Наприкінці вересня британське видання The Telegraph повідомило, що під час закритої частини зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на Генасамблеї ООН в Нью-Йорку Володимир Зеленський запросив крилаті ракети Tomahawk.
На його думку, така зброя допоможе посадити Путіна за стіл переговорів для обговорення мирної угоди. Тобто, зробити те, чого так довго намагаються досягти на Заході.
Вже після зустрічі Зеленський зазначив, що Трамп нібито погоджується з його проханням щодо крилатої ракети великої дальності, яка б дозволила бити по столиці РФ.
Проте ситуація набагато складніша, ніж можна уявити на перший погляд.
Як повідомило Axios із посиланням на обізнані джерела, Україна справді просила Білий дім передати крилаті ракети Tomahawk, але у США так і не погодилися на цей крок. А нещодавно спецпредставник американського президента по Україні Кіт Келлог заявив, що рішення щодо передачі ракет ще не ухвалили, додавши, що воно перебуває винятково в компетенції президента Сполучених Штатів Америки.
Як би там не було, розмови про Tomahawk з’явилися не на порожньому місці. Вони символізують крах мирних ініціатив, які активно обговорювали останні півроку. Це яскравий доказ того, що ставки підвищуються і попереду на нас чекає довга кровопролитна війна.
Коли кажуть "крилата ракета", то, в першу чергу, мають на увазі Tomahawk, і коли кажуть "томагавк", то, перш за все, мається на увазі крилата ракета (а не бойова сокира індіанців).
Tomahawk прийняли на озброєння у далекому 1983 році і за десятиліття він став справжнім символом американської військової міці. Це свого роду "довга рука", яка може дотягнутися до ворогів США, де б вони не були.
Американці розробили кілька варіантів ракети.
"Tomahawk створили у версіях з наземним, повітряним (програла конкурс ракеті AGM-86, – УНІАН) і морським базуванням, відповідно, з різних пускових установок запускали одну і ту саму ракету, – говорить УНІАН військовий експерт Костянтин Криволап. – Потім Рейган і Горбачов вирішили підписати договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, і Tomahawk попадав в цю категорію. Тоді американці знищили всі установки наземного базування. З того часу Tomahawk існує тільки в корабельному варіанті".
Tomahawk несуть десятки кораблів і підводних човнів США.
Один есмінець (або за американською класифікацією destroyer – "руйнівник") типу "Арлі Берк" несе до 56 ракет Tomahawk. Грубо кажучи, це загальний ракетний залп всього Чорноморського флоту РФ. До речі, самих есмінців "Арлі Берк" у США близько 80-ти, а загальна кількість "Томагавків" давно перевищила сім тисяч.
Кількість – далеко не єдина перевага Tomahawk. Характеристики відіграють не менше значення – особливо, коли йдеться про ефективність дорогої високоточної зброї.
Американці неодноразово модернізували свої "Томагавки", підвищуючи точність та захищеність ракети від різноманітних перешкод.
"Коли ми говоримо про Tomahawk, треба розуміти, що мова йде про цілу серію ракет, – говорить УНІАН авіаційний експерт Богдан Долінце. – Є ракети з дальністю від 1300 кілометрів, якщо говоримо про Block III, до 2500 і навіть більше, якщо йдеться про Block II TLAM-N. Якщо ми говоримо про ракети, які потенційно може отримати Україна, йдеться про ті, дальність яких не перевищує 1300 кілометрів".
Фахівець нагадує, що швидкість ракети становить майже 900 кілометрів за годину, що дозволяє досягати цілей за півтори-дві години, залежно від складності маршруту.
За даними з відкритих джерел, маса бойової частини деяких версій Tomahawk становить 450 кілограмів (у версії для України вона може бути меншою), тож у разі попадання ракета призводить до жахливих руйнувань, які можна порівняти з наслідками "прильоту" "Іскандеру".
Комплекс наведення Tomahawk включає в себе інерційну навігаційну систему, приймач GPS і цифрову матричну систему порівняння рельєфу місцевості (DSMAC). Це забезпечує кругове імовірне відхилення (простіше кажучи, точність) на рівні 5-10 метрів, що можна вважати гарним показником з урахуванням дальності застосування ракети.
Tomahawk здійснює політ на дуже малих висотах з огинанням рельєфу місцевості, що, звісно, ускладнює її виявлення і перехоплення.
Проте не варто забувати, що Tomahawk – доволі великий (довжина ракети становить 5,5 метра) дозвуковий об’єкт, який не є стелсом. Простіше кажучи, перехопити ракету можна, і противник, ймовірно, буде це робити.
Таким чином, ракета має як очевидні переваги, так і умовні недоліки.
Головні переваги Tomahawk:
• Велика дальність;
• Висока точність;
• Масовість і велика кількість носіїв (морських);
• Потужна бойова частина.
Основні недоліки ракети:
• Вразливість до сучасних ракет протиповітряної оброни;
• Доволі висока ціна (більш ніж 4 мільйони доларів у експортному варіанті).
Останнє, звісно, не є характерною рисою лише ракет Tomahawk. Практично всі сучасні крилаті ракети коштують дорого. Наприклад, ціна Storm Shadow може досягати 3 мільйонів доларів, тоді як нова американська AGM-158C LRASM коштує $3,2 мільйона.
Tomahawk - це, перш за все, зброя флоту США. Водночас наша країна не має ані кораблів, ані підводних човнів, які могли б його нести. І навіть якщо припустити, що Захід поставить нам кораблі – як їх застосовувати? Кожен з них буде ідеальною ціллю для російський дронів та протикорабельних ракет, яких у РФ тисячі.
Існуючі версії "Томагавків" в принципі неможна запускати з літаків – не існує жодного варіанту цієї ракети повітряного базування. Навіть гігантські B-52 не призначені для цієї зброї, не кажучи вже про менші винищувачі-бомбардувальники.
Залишається один варіант – наземна пускова платформа.
"Десь п’ять років тому в Німеччині запропонували покращити свою обороноздатність за рахунок наземних пускових установок для Tomahawk. Було багато розмов, але нічого з місця так і не зрушилося. Півтора року тому німці заявили, що вони збираються розмістити наземні установки. Судячи з непрямих доказів, зараз існує принаймні одна установка для наземного пуска Tomahawk", – говорить УНІАН Костянтин Криволап.
Вже цього року у Берліні офіційно підняли питання щодо можливості закупівлі у США мобільних наземних пускових установок Typhon, які потрібні для запуску Tomahawk. У квітні в американській корпорації Lockheed Martin заговорили про готовність постачати європейським партнерам головний елемент системи Typhon – Mk 70, які є мобільними контейнерними установками вертикального запуску.
Це певною мірою вимушений крок, адже європейський проєкт зі створення власної крилатої ракети LCM у межах проєкту ELSA розвивається досить повільно, що черговий раз свідчить про труднощі, які виникають у європейського ВПК (принаймні, якщо казати про амбітні й дорогі програми).
Існує ще один варіант пускових платформ для Tomahawk.
"В морській піхоті Сполучених Штатів є системи для висадки наземних роботизованих комплексів з десантних кораблів, які повинні нести Tomahawk", – говорить Костянтин Криволап.
Йдеться про установки LRF (Long Range Fires), від яких самі американці відмовилися через їхню малу прохідність. Останнє є критичним для морпіхів, які повинні десантуватися на берег. Для України такої проблеми немає, адже перед Силами оборони стоять інші завдання.
Сама установка є дистанційно керованим наземним дроном на базі позашляхового автомобіля JLTV. Україні не обов’язково передавати весь комплекс – достатньо самої системи запуску, яку можна встановити на будь-яке інше шасі.
Станом на літо Корпус морської піхоти мав на озброєнні до восьми Long Range Fires. Зняти LRF з експлуатації планують у 2026 фінансовому році, який почався першого жовтня 2025-го.
Простіше кажучи, існує принаймні кілька варіантів того, як Україна може запускати Tomahawk з землі. Поки що вони лише гіпотетичні, проте не варто забувати, що колись передача Storm Shadow також вважалася "фантастикою".
Все це, умовно кажучи, патетика. Головне питання можна сформулювати так – чи дійсно американська ракета зможе змінити баланс сил в російсько-українській війні.
Фахівці впевнені – попри солідний вік, Tomahawk може стати "геймченджером", тобто зброєю, яка змінить хід війни.
"Якщо порівнювати Tomahawk з іншими типами ракет (які має Україна, – УНІАН), то в цілому це достатньо сучасна зброя, тим паче, що Україна на сьогодні не має аналогів, – говорить УНІАН Богдан Долінце. – Найбільш схожими є західні Storm Shadow. Якщо ж порівнювати з українськими ракетами "Фламінго", "Пекло", "Паляниця", то в цілому Tomahawk має іншу і структуру побудови, інші двигуни. Хоча по дальності вони схожі, по технологіям це ракети абсолютно різних класів".
За словами фахівця, порівнювати Tomahawk з українськими ракетами це приблизно те саме, що порівнювати безпілотник і повноцінний бойовий літак. Справа в тому, що "Фламінго" й інші новинки вітчизняного ВПК набагато вразливіші до засобів протиповітряної оборони (хоча, як ми вже казали, Tomahawk росіяни також можуть перехоплювати).
Щоправда, варто зазначити, що коли у 2017 році американці запустили "Томагавки" по авіабазам у Сирії, росіяни не спромоглись збити жодної ракети. Пізніше військовий експерт Михайло Ходорьонок пояснив це "кривизною земної поверхні". З такими аргументами складно посперечатись.
"По своїм розмірам "Фламінго" є значно більшою, і з точки зору ефективності застосування вона буде менш ефективною, тому що її легше виявити та знищити. Але при цьому вага бойової частини у "Фламінго" значно більша і становить від 500 до 1000 кілограмів", – додає Богдан Долінце.
Таким чином, як би гучно це не звучало, але для України Tomahawk дійсно може вирішальне значення. Якщо навіть звичайні дрони настільки ефективно виносять НПЗ, складно уявити, що буде, якщо Київ отримає "справжню" далекобійну зброю.
Для України перевага Tomahawk полягає не лише в бойових властивостях ракети, а й в масовості. За бажання США можуть передати сотні таких ракет, чого, на жаль, не доводиться чекати від жодної європейської країни. Тим паче, що з огляду на російські провокації вони можуть вирішити приберегти їх для своїх власних потреб.
Ілля Ведмеденко