Представник НАТО розповів журналістам, що Альянс оновлює підхід до повітряного спостереження.
Вивчивши війни в Україні та Ірані чиновники НАТО почали переосмислювати системи повітряного спостереження, пише видання Breaking Defense з посиланням на верховного головнокомандувача об'єднаних сил НАТО з питань трансформації, адмірала П'єра Вандьє.
"Ми бачили, що відбувається в цих місцях. У цій війні важлива економічна складова, потрібно думати про ціну пострілу, найкращі способи оповіщення, виявляти або знищувати цілі з меншою ціною ніж у ворога", – розповів адмірал.
Вандьє сказав, що НАТО переосмислює весь спектр спостереження та оборони, включаючи інтегрований моніторинг повітряного простору, системи командування та управління, а також протиповітряну оборону, які важлива для тривалої війни.
Посадовець вказав на поточну програму Об’єднаних сил спостереження та контролю, що спрямована на заміну застарілих літаків систем повітряного попередження та контролю. НАТО використовує літаки Boeing E-3A, які перебувають на службі з 1980-х років і наближаються до кінця терміну служби.
Ці літаки оснащені далекобійними радарами та пасивними датчиками для виявлення повітряних і наземних цілей на великих відстанях. Вони здійснили сотні патрульних місій вздовж Балтійського та Чорного морів і відіграли ключову роль у спостереженні за небом над Україною. Однак НАТО хоче відмовитися від залежності від одного ресурсу та створити багатодоменну мережу спостереження, побудовану з різноманітних систем командування, управління та розвідки.
"Серед іншого, НАТО використовуватиме космічні, повітряні, наземні компоненти, а також покращені радари, які буде дуже важко знищити", – додав Вандьє.
Щоб пришвидшити програму, минулого місяця НАТО звернувся до промисловості із запитом на інформацію щодо визначення поточних та нових технологій виявлення, відстеження та ідентифікації повітряних загроз. У повідомленні вказувалося, що інтерес становлять технології, що можуть виявляти цілі на низьких висотах.
Підгрупа з 10 держав-членів погодилася придбати парк повітряних платформ раннього попередження. Однак точний тип ще належить вибрати, зазначили автори. Водночас НАТО очікує, що розширена програма повітряного спостереження доповнить і підтримає зростаючі вимоги до повітряного спостереження, які раніше покривалися флотом НАТО.
Військовий офіцер також заявив, що на основі отриманих відповідей буде підготовлено план програми розвитку можливостей, спрямований на забезпечення першого етапу посиленого повітряного спостереження до кінця 2026 року.
Нагадаємо, що у Європі приватні компанії не мають права збивати або глушити безпілотники – навіть якщо ті пролітають над їхньою територією і сприймаються як загроза. Тому бізнес і охоронні структури дедалі частіше звертаються до систем виявлення дронів.
Детектори дронів сканують радіо- або оптичні сигнали, щоб виявити безпілотник. Деякі моделі здатні визначати не лише сам факт присутності дрона, а й те, що "бачить" його камера, а також місце перебування оператора.