Роботи йдуть дещо швидше за передбачений графік.
Європейський проєкт HYDEF зі створення системи протиракетної оборони (ПРО) для перехоплення гіперзвукових і маневруючих балістичних цілей завершив важливий етап. Як зазначають аналітики Defense Express, у розробці вже визначили концепцію майбутнього перехоплювача, а необхідні для прототипу технології досягли щонайменше третього рівня технологічної готовності. Водночас до появи готової системи можуть минути ще роки.
У Європі повідомили про просування робіт за програмою HYDEF (Hypersonic Defence Interceptor), яка передбачає створення перспективного засобу протиракетної оборони для боротьби з гіперзвуковими та балістичними цілями. Проєкт досяг етапу Попереднього огляду вимог (Preliminary Requirements Review, PPR), що означає завершення одного з ключових початкових етапів розробки.
Як повідомляє OCCAR, про проходження цього етапу оголосили під час зустрічі національних координаторів проєкту, яка відбулася на потужностях німецької компанії Diehl Defence. На цьому етапі було остаточно визначено обраний концепт майбутньої системи, зокрема технічні рішення, функціональну архітектуру та загальний план подальшої розробки.
Також підтверджено відповідність системи необхідним стандартам і вимогам сумісності. Окремо була представлена оцінка життєвого циклу перспективного комплексу.
Водночас усі технології, які необхідні для створення версії Block 0, тобто прототипу майбутнього перехоплювача, досягли щонайменше рівня TRL 3. Цей показник означає, що основні технологічні рішення вже пройшли стадію експериментального підтвердження концепції.
Життєздатність обраних технологій, як зазначається, перевіряли за допомогою аналізу, комп’ютерного моделювання, функціональних випробувань та інших методів оцінки.
Формально перший етап програми HYDEF має завершитися 22 жовтня 2026 року, однак нинішній прогрес свідчить, що роботи йдуть дещо швидше за передбачений графік.
Таким чином, проєкт фактично визначився з основною концепцією та технічними вимогами й переходить до повноцінної розробки майбутнього перехоплювача. Водночас до появи готового бойового комплексу ще далеко.
Навіть успішне завершення нинішнього етапу не означає швидкої появи серійної системи. З урахуванням складності завдання, повноцінне рішення може з’явитися лише у 2030-х роках.
HYDEF має бути здатним перехоплювати не лише гіперзвукові крилаті ракети та літальні апарати, а й маневруючі балістичні ракети. Така система потенційно повинна стати одним із європейських засобів протидії російським ракетним комплексам, зокрема "Іскандер-М", "Циркон" та "Кинджал".
Йдеться, що у програмі беруть участь Бельгія, Німеччина, Норвегія, Польща та Іспанія. Технічне управління роботами здійснює німецька Diehl Defence.
Основою для майбутнього перехоплювача мають стати технологічні напрацювання, пов’язані із зенітними ракетами сімейства IRIS-T SL, які добре зарекомендували себе в Україні. При цьому HYDEF є не єдиною європейською програмою, спрямованою на створення засобів боротьби з гіперзвуковими та балістичними цілями.
Одним із конкурентних проєктів є HYDIS. У його рамках вже визначили, який із запропонованих концептів планують розвивати далі, але необхідні технології поки що лише планують довести до рівня TRL 3.
Окремо розвивається українсько-європейський проєкт FREYJA ("Фрея"). Розробники компанії Fire Point заявляли, що планують провести перехоплення першої балістичної цілі вже до середини літа 2027 року.
Загалом більшість європейських програм зі створення засобів протидії гіперзвуковим та балістичним ракетам поки перебувають на стадії розробки. Винятком за темпами робіт є FREYJA, тоді як інші проєкти залишаються довгостроковими рішеннями.
Поки перспективні європейські перехоплювачі ще не готові, основним засобом боротьби з балістичними цілями для європейських країн залишаються американські PAC-3 MSE у складі ЗРК Patriot.
Водночас найближчим часом очікується і практична перевірка ще одного європейського рішення. В Україні має відбутися бойове застосування перехоплювача Aster 30 B1NT у складі комплексу SAMP/T NG. Саме для цієї версії ракети заявлялося про усунення низки недоліків попередніх модифікацій, які мали проблеми з перехопленням балістичних цілей.
Отже, HYDEF уже вийшов за межі суто концептуального проєкту: визначено архітектуру майбутньої системи, підтверджено базові технологічні рішення та розпочато перехід до повноцінної розробки. Однак до появи готової європейської ПРО, здатної протистояти найскладнішим сучасним ракетним загрозам, ще належить пройти значний шлях.
Нагадаємо, за даними Financial Times, протягом кількох років РФ таємно допомагає Ірану розробляти новий тип надзвукових крилатих ракет, які становлять потенційну загрозу для американських авіаносців та інших кораблів на Близькому Сході. Журналісти, посилаючись на витік російського листування та аналіз військових патентів, зазначають, що йдеться про секретну програму під кодовою назвою C430L, що почалася у 2023 році. Головна її мета – допомогти Тегерану створити прямоточний повітряно-реактивний двигун.