Польща орієнтується на український досвід у боротьбі з такими БпЛА.
Армія Польщі на полігоні повітряних сил в Устці, що на узбережжі Балтійського моря, проводить випробування систем, які були створені в межах масштабної програми "Східний щит". Як пише Defense Express, така програма була започаткована у травні 2024 року для укріплення східного кордону країни з Білоруссю та російським Калінінградом.
Такий проєкт передбачає розбудову оборонних споруд та розгалуженої системи спостереження з метою попередження тих чи інших загроз. У пресрелізі Війська Польського йдеться, що в межах програми "Східний щит" проходять випробування рішень для акустичної розвідки. Загалом тестується сім зразків, які використовують системи штучного інтелекту та можуть бути інтегровані до наявних на озброєння систем управління.
"До тестування систем акустичної розвідки, на тому ж полігоні поляки провели випробовування вже системи радіоелектронної боротьби, вони тривали з 13 по 17 квітня. Протестовані комплекси далі будуть аналізувати спеціальні робочі групи, які нададуть оцінку їхньому потенціалу, за результатами навчань оборонне відомство Польщі отримає детальний звіт, а військові фахівці надауть рекомендації щодо варіантів провадження у війська", - пояснюють у Defense Express.
За словами держсекретаря міністерства національної оборони Польщі Цезарія Томчика, Польща не може ігнорувати важливі уроки з війни в Україні та перебуває "у розпалі абсолютної революції безпілотників у польській армії". Він додав, що наразі країна має низку компаній, які мають отримати шанс у постачанні оборонних технологій польським військовим.
Томчик наголосив, що справді легше купити відповідні системи за кордоном, а в таких країнах, як США чи Південна Корея, є необхідні готові комплекси, проте "вони ніколи не будуть точно відповідати потребам польського війська", і що за допомогою випробувань та досліджень шанси матимуть вітчизняні стартапи, університети та компанії.
"Якщо говорити про акустичні системи розвідки - то це системи, які довели свою ефективність в Україні і стали важливою компонентою у відбитті атак як далекобійних ударних дронів на кшталт "Шахедів", так і навіть крилатих ракет - вони виявляють загрози за звуковими хвилями, водночас інтеграція штучного інтелекту допоможе якнайкраще ідентифікувати цілі", - підкреслили у Defense Express.
Водночас Україна вже розбудувала розгалуджену систему акустичної рохвідки, а такими розробками, як акустична система від Zvook, цікавляться у НАТО.
"Нової актуальності вони набули з початком війни в Ірані, коли США та союзникам у регіоні знадобилося терміново впроваджувати сучасні рішення у захисті від БпЛА, і тоді також повідомлялося про інтерес саме до українських рішень", - нагадали аналітики.
Раніше фахівець із систем РЕБ та звʼязку Сергій (Флеш) Бескрестнов заявив, що керовані "Шахеди" залітають усе глибше в тил України.
"Дистанційне керування та розвідувальна діяльність "Шахедів" і "Гербер" за допомогою МЕШ-модемів стає дедалі актуальнішою. Ми фіксуємо прольоти БпЛА з МЕШ-модемами все глибше в наш тил. Наразі зона дії керованих "Шахедів" з півночі сягає Києва, із заходу - Полтави, а з півдня - Дніпра, Кривого Рогу, Одеси та Миколаєва", - пояснив експерт.
Також у Міноборони повідомляли, що українські дрони P1-Sun перехопили понад 3000 "Шахедів" з початку 2026 року. Відомо, що вартість ракети-перехоплювача становить 20-30 тисяч доларів, тоді як ціна "Шахеда" сягає до 50 тисяч доларів.