Чи може Захід створити безпілотну зону над Україною: у NYT назвали ризики такого рішення

У виданні вважають, що виклики для Заходу після такого рішення будуть величезними.

Після нещодавнього вторгнення російських дронів у Польщу та Румунію польський уряд почав говорити про створення безпілотної зони над Україною для того, аби захистити країни від інших вторгнень РФ. Про це пише The New York Times

"Якщо Україна попросить нас" збивати дрони "над її територією, це буде вигідно для нас", - наголосив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. 

За його словами, рішення має бути прийнято разом з партнерами по НАТО та ЄС. 

У NYT нагадали, що три з половиною роки тому західні союзники відхилили прохання президента України Володимира Зеленського щодо створення безпілотної зони над його країною. Тоді лідери НАТО відповіли, що побоюються, що створення такої зони може призвести до ескалації війни та втягнути західні країни в конфлікт з РФ. 

"Характер російської загрози змінився, оскільки Кремль тепер покладається на масове виробництво безпілотників дальньої дії замість винищувачів, що пролітають у небі. Але, на думку аналітиків, політичні виклики для безпілотної зони, встановленої НАТО, залишаються значними, а технологічні досягнення з 2022 року також ускладнюють її створення з військової точки зору", - підкреслюють у публікації. 

Водночас колишній посол США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі Майкл Р. Карпентер заявив, що Пентагон навряд чи підтримає безпілотну зону, яку встановить Захід, адже це означатиме "перехід від опосередкованої війни до прямого протистояння".

Своєю чергою у NYT додають, якщо західні союзники України справді візьмуть на себе зобов'язання захищати український повітряний простір, то це створить дилему. 

"Якщо їм не вдасться зупинити російські дрони, це викриє безсилля НАТО. А якщо вони перехоплять їх за допомогою дорогих ракет, що є єдиним реальним варіантом з урахуванням їхніх поточних оборонних можливостей, це швидко вичерпає їхні арсенали", - аналізують в матеріалі.

Як зазначив старший науковий співробітник, який вивчає повітряну міць і технології в Королівському об'єднаному інституті оборонних досліджень у Лондоні, Джастін Бронк, Європа самостійно не зможе зупинити рої безпілотників, які зараз використовує РФ. 

"Західні повітряні сили, особливо європейські, не оснащені для того, щоб стійко збивати такі загрози", - наголосив він.

У виданні підкреслили, що єдина армія у світі, яка стикається з масовими атаками дронів, - це Україна. Вона розробила багаторівневу систему оборони, яка включає мобільні вогневі групи, які озброєні ракетами та важкою артилерією, винищувачі, перехоплювачі-дрони та засоби РЕБ. 

У NYT також акцентують на тому, що робота тих, хто має відбивати російські атаки, є виснажливою. 

"Я щойно сів - чесно кажучи, я повністю виснажений", - зауважив український пілот вертольота та командир екіпажу Макс.

Він наголосив:

"Ночі виснажливі. Наші хлопці літають майже 24 години поспіль, роблячи лише короткі перерви для дозаправки. Вони просто повністю виснажені".

Європа та агресія РФ - останні новини

Раніше видання Gazeta Wyborcza писало, що жителі Польщі активно шукають житло за кордоном після атаки російських дронів. Як зазначив представник ринку нерухомості Славомір Ставарчик, для поляків дедалі важливішою стає безпека.

"Важко не думати про це: ми перебуваємо на східному кордоні НАТО, а Іспанія - осторонь. Навіть Друга світова війна зупинилася в Піренеях. Крім того, ціни вже зрівнялися. У Кракові квартира-студія коштує 1 млн злотих, тому для мешканців Кракова ціни на іспанські квартири не є захмарними - за еквівалент такої студії, а це близько 230 000 євро, вони можуть купити щось пристойне в Іспанії", - додав Ставарчик. 

Водночас військовий експерт Іван Ступак пояснив, на які жертви має бути готове НАТО заради безпольотної зони над Україною. За його словами, технічно встановити безпольотну зону над Україною можливо, але це питання впирається у політичне та психологічне питання.

"Збивати цими мільйонними ракетами дрібні "Шахеди", навіть пустишки? І буквально за чотири тижні, за місяць НАТО всі свої ракетні запаси просто знесилить саме на такі удари? Не варіант", - зауважив Ступак. 

Вас також можуть зацікавити новини: