Бідний та ще бідніший. Якою може бути ціна війни для Лукашенка

Аналітика

Влада Олександра Лукашенка в Білорусі нині тримається хіба на кремлівських багнетах і кремлівських грошах. Тож, на жаль, він готовий виконати будь-який злочинний наказ Путіна. Що буде із цінами на пальне в Україні, якщо Білорусь остаточно "прогнеться" під Кремль, чим можемо відповісти в економічній війні та чому підступні плани Москви приречені на провал?

Танки, артилерія, авіація… Кремлівські війська заполонили землі колись дружньої нам Білорусі. За кількадесят кілометрів від нашого кордону - "броньований кулак" Москви. Офіційно то лише навчання. Однак самопроголошений президент Лукашенко розходився відверто погрожувати Україні.  

"Ми, як білоруська армія, вступаємо в цей, скажімо так, конфлікт, в цю війну першими. Першим ешелоном. І до нас підтягуються частини Західного округа Росії. Всі плани відпрацьовані", - заявив він.

Влада Лукашенка нині тримається хіба на кремлівських багнетах і кремлівських грошах. Тож, на жаль, він готовий виконати будь-який злочинний наказ Путіна. Зокрема під час інтерв’ю російському пропагандисту Соловйову, Лукашенко навіть заговорив про ймовірний ракетний удар по Україні.

"Мінський диктатор" уже настільки хоче вислужитися перед Путіним, що навіть… мріє (це вже навіть смішно) приміряти "московські погони": "Путін – полковник. Обіцяв мені полковника [російської армії] надати. Досі не надав".  

Водночас із фронтом військовим Лукашенко готовий відкрити ще й фронт економічний. Відкрито погрожує перекрити поставки вкрай важливих енергоресурсів.

Перший "залп" по нашій економіці уже пролунав. Нафтопереробний завод у Мажейкаї в Литві роками стабільно постачав нам високоякісне пальне. 

"Литва по імпорту – це 25% бензину, 9% дизельного пального. І це великий обсяг. Це багато", - розповів "Грошам" аналітик консалтингової компанії UPECO Олександр Сіренко.

Перевозили паливо найкоротшим шляхом - білоруськими залізницями. За "жирний прайс". Та раптом Лукашенко транзит перекрив та змусив Україну терміново шукати нові поставки. Ще й погрожує – це тільки початок! Самопроголошений президент Білорусі обіцяє: як Росія нападе – не бачити нам їхніх енергоресурсів.

"По бензинах у нас 78% імпорту із Білорусі. Тобто ми дуже залежимо. Це десь 1 мільйон тонн на рік. По дизпальному – це близько 2 млн тонн на рік. Це близько 40-43 відсотків. По скрапленому газу – це третина", - розповідає "Грошам" Сіренко.

А це ніщо інше як справжня економічна війна. Бо ризикуємо позбутися пального не лише на заправках, а й на військових складах. Плюс, зупинитися можуть і безпрецедентні ремонти доріг в рамках "Великого будівництва".

"Бітуму ми із Білорусі возимо близько 60% по імпорту. Це вагомий обсяг. Такого не було дуже давно", - каже Олександр Сіренко "Грошам".

Під загрозою і поставки білоруської електрики та добрив.

Найсумніше – розрив між Києвом та Мінськом вигідний виключно Москві. А найбільше постраждають прості й ні в чому не винні білоруси.

"У нас товарообіг - 6 млрд. Із них 1,5 млрд експортує Україна в Білорусь. 4,5 млрд експортує Білорусь в Україну. Тобто якщо країни починають обмежувати торгівлю одна із одною, хто від цього страждає? В даному випадку, страждають точно люди. Якщо є бажання в кам’яний вік перейти – можемо робити так", - заявив нещодавно президент України Володимир Зеленський.

Адже експорт пального – чи не ключова "годівниця" режиму Лукашенка. Тож, за словами Сіренка, перше, що станеться – девальвація білоруського рубля.

Новополоцький нафтопереробний працював на експорт - через країни Балтії. Нині – під санкціями, і пальне женуть до нас. А Мозирський нафтопереробний завод працює майже повністю на Україну. "Збувати" пальне білорусам буде просто нікуди.

"Це буде не те, що постріл білорусами собі в ногу. Це буде постріл в обидві ноги", - каже "Грошам" директор програми "Російські та Білоруські студії" Ради зовнішньої політики "Українська призма" Максим Хилько.

Та добрі новини – якщо Лукашенко і оголосить економічну війну, Україна встоїть, переконують вітчизняні виробники. Наш єдиний "вцілілий" Кременчуцький нафтопереробний завод готовий відбити "агресію".

"Ми можемо збільшити переробку, закрити всі потреби по бензину. Тут ніяких проблем не буде", - розповів "Грошам" виконуючий обов’язки віце-президента "Укртатнафти" Руслан Ляпка.

До того ж, дуже вчасно Кременчук освоїв випуск високоякісного бензину А-98 (раніше його лише імпортували, в тому числі із нині "перекритої" Литви).

А як Україна перероблятиме більше нафти, водночас "підскочить" і виробництво бітуму, потрібного для якісних доріг в рамках "Великого будівництва".

"Доля по бітуму складала від 22 до 30 відсотків. Збільшивши переробку на 80%, ми можемо закрити більше половини потреби по бітуму", - каже "Грошам" Руслан Ляпка.

Плюс, Україна має додаткові "козирі у рукаві".

"Нам боженька подарував море. У нас сім перевалок працює на узбережжі. На сім портів можуть заходити нафтопродукти та бітум. У нас вперше 30% бітуму почало заходити на прийом. Такого ніколи не було за 30 років незалежності", - наголошує Олександр Сіренко.

Та й західні партнери готові підтримати нас поставками пального. Зокрема, за словами Сіренка, Італія, Греція, Болгарія, Румунія, Ізраїль… "Навіть з Техасу приїхав скраплений газ", - нагадує експерт.

Та й завдяки запуску усіх українських блоків АЕС ми справимося і з "перекриттям" поставок електрики. Лукашенко не може цього не знати. І не може не розуміти – Білорусь насправді залежить від України значно більше, аніж Україна від Білорусі. 

"Позбутися нашого ринку для Білорусі буде просто критично. Матиме критичні наслідки. Замінити цей ринок буде ніким. Особливо за умов санкцій із боку заходу", - каже "Грошам" Максим Хилько.

Відтак експерти закидають, що Лукашенко "сипле" погрозами виключно за наказами Кремля. Тобто відверто здає Путіну інтереси власного народу.  

"Стратегічні рішення за Лукашенка уже приймаються у Кремлі", - підкреслює Хилько.

Звісно, термінове "перелаштування" поставок пального призведе до їхнього здорожчання. За словами Сіренка, логістика збільшить ціну доларів на 30 на тоні. "Що таке 30 доларів на тоні? Це гривня-дві на заправках. Це, в принципі, ніщо. Така наша плата за енергонезалежність", - каже він.

Так, це може підігріти і без того захмарну вартість бензину. Середня ціна наразі сягнула уже ледь не 34 гривень за літр. Та експерти мають рецепт, як і знизити ціни, і допомогти нашій енергонезалежності.

"Подивіться на наших сусідів поляків. Вони зробили, і вже тиждень у них дешеве пальне. Вони просто знизили податки", - каже Сіренко.

Цьогоріч через ріст цін на газ, бюджет "збагатився" аж на 24 додаткових мільярди від ренти за видобуток.

"Чи не можна на оцю суму перерахувати ПДВ на пальне, знизити акциз? Чому ми не можемо зробити доступну ціну на пальне – і економіка ще більше запрацює? Це ж споживання якраз середнього і малого бізнесу! Все як годинник запрацює", - переконаний Сіренко.

А від росту вітчизняної переробки виграє і вітчизняний бюджет.

"Якщо ми зараз говоримо про цифру близько 15 млрд гривень на рік, то збільшення на 80-100% - це буде цифра десь 27-30 млрд гривень", - каже "Грошам" Руслан Лапка.

Відтак експерти закликають: навіть якщо Лукашенко і не підкориться божевільним планам Кремля, вже зараз варто перестрахуватися і стимулювати власне виробництво пального.

Поки що залишається сподіватися, що самопроголошений господар Мінська не підкориться божевільним вимогам Кремля. Адже прості білоруси для українців насправді друзі, які нині стали заручниками імперських амбіцій Путіна та Лукашенка. Хочеться сподіватися, що нам не доведеться воювати на економічному фронті та не робити по-справжньому "братній" народ значно біднішим.

Повний сюжет про те, які економічні зв’язки між Україною та Білоруссю ламає імперська політика Росії та чому від енергетичної блокади з боку Білорусі самі білоруси постраждають більше, ніж Україна, дивіться сьогодні в новому випуску програми "Гроші" о 19:25 на телеканалі 2+2.

Андрій Засаднюк