Пекіні розглядає острів як недоторканну частину своєї території.
Вторгнення Китаю на Тайвань до 2028 року малоймовірне, незважаючи на вказівки лідера Китаю Сі Цзіньпіна його військовим бути готовими до 2027 року захопити цей острів силою, якщо це буде необхідно. Таку думку висловили американські чиновники, знайомі з питанням, пише Reuters.
Основними причинами називають прагнення Пекіна побачити результати виборів на Тайвані 2028 року. Деякі китайські чиновники сподіваються, що вони можуть призвести до формування уряду, більш схильного до встановлення контролю Пекіна над островом.
Джерела агентства зазначають, що Китай може застосувати силу у 2028 році та пізніше, якщо на виборах на Тайвані Демократична прогресивна партія виграє четвертий термін поспіль, і нинішній президент Лай Чін-де буде переобраний.
"Якщо це станеться, я думаю, що 2028 рік стане досить напруженим", – сказав один із американських чиновників на умовах анонімності.
У виданні також нагадали, що нинішній президент, який обійняв посаду два роки тому, та його правляча Демократична партія народного профспілкового товариства відстоюють окрему ідентичність Тайваню від Китаю. Ця позиція часто викликає гнів у Пекіні, який розглядає острів як недоторканну частину китайської території. Китай ніколи не виключав використання сили для встановлення контролю над Тайванем, але ніколи публічно не підтверджував наказ про готовність воювати до 2027 року.
Крім того, троє людей, знайомих із питанням, заявили, що Пекін, можливо, також захоче оцінити результати виборів у США, особливо враховуючи зростання антипатії американських виборців до військових дій Америки за кордоном. Один із чиновників США заявив, що Пекін вважає, що демократи і республіканці здебільшого мають спільну позицію щодо Тайваню.
За словами ще одного американського чиновника, минулого року військові навчання Китаю були менш масштабними та менш загрозливими порівняно з попередніми кількома роками. Хоча цього року вони дещо відновилися, чиновник припустив, що китайські військові командири не задоволені їхньою готовністю. На його думку, Китай виніс урок із воєн в Ірані та Україні, а саме необхідність діяти швидко після початку будь-якого вторгнення та уникати переходу у тривалий конфлікт.
"Занадто багато складових ще не зовсім на своїх місцях для того, що, ймовірно, було б найскладнішою військовою операцією, яку будь-які військові намагалися зробити, ймовірно, з часів вторгнення союзників у Нормандію", – сказав чиновник.
Речник адміністрації президента Тайваню Карен Куо заявила, що під керівництвом Лая Тайвань не лише зміцнить свої можливості самооборони, але й продовжуватиме тісно співпрацювати з усіма міжнародними демократичними союзниками, включаючи США, щоб підтримувати статус-кво, стримувати загрози силою та забезпечувати мир.
"Заради свободи, демократії, процвітання та добробуту своїх громадян Тайвань не відмовиться від своєї відданості демократії та свободі перед обличчям будь-якої військової загрози", – додала вона.
Як повідомляв УНІАН, питання Тайваню порушувалося під час переговорів президента США Дональда Трампа із лідером Китаю Сі Цзіньпіном, однак сторони не приділили йому значної уваги.
Водночас у китайському повідомленні про двосторонню зустріч зазначалося, що Сі Цзіньпін закликав Вашингтон виступати проти незалежності Тайваню. Трамп не дав жодних натяків на те, що він готовий задовольнити вимогу Сі змінити позицію США.
За інформацією ЗМІ, позиція США при цьому формально не змінилася. Вашингтон не підтримує проголошення Тайванем незалежності та виступає проти односторонньої зміни статус-кво як Пекіном, так і Тайбеєм. Водночас американська політика щодо того, чи втрутяться США у разі нападу Китаю на Тайвань, залишається навмисно неоднозначною.