"Дружбі" кінець: як Орбан та Фіцо виконують завдання російського фюрера

Думка

Кремль задіяв уряди Угорщини та Словаччини в своїй активній операції проти України, тримаючи їх на чекістському гачку. Адже що зараз найголовніше для Путіна у його агресивних планах? Знищення української енергетики, зокрема, через блокування імпорту електроенергії до України, а також недопущення для неї допомоги ЄС у вигляді кредиту на 90 млрд євро.

Який ультиматум ставлять прем’єри Угорщини на Словаччини Орбан та Фіцо? Перекрити поставки електроенергії, газу та нафтопродуктів до України та заблокувати кредит (заяви Орбана). Таким чином московські маріонетки на 100% реалізують те, чого хочуть кремлівські упирі. А, зважаючи на синхронність заяв, хтось ще вірить у випадковість та відсутність координації спільних зусиль вісі (Путін-Орбан-Фіцо)?

Умова про відновлення транзиту нафти - це лише маскування їх агентурної роботи в рамках активної операції РФ. Адже Орбан та Фіцо, двоє російських агентів впливу, прекрасно знають, що причиною зупинки транзиту російської нафти стала атака російських дронів на лінійно-виробничу диспетчерську станцію (ЛВДС) "Броди" магістрального нафтопроводу "Дружба" 27 січня поточного року. Росія зробила це саме для того, аби активізувати свою словацько-угорську агентуру, надавши їм привід для розгортання антиукраїнських акцій. І ще одна ціль Кремля - мобілізувати орбанівський електорат напередодні парламентських виборів, представляючи Україну в образі ворога.

І ще кілька важливих моментів.

Уряди Словаччини та Угорщини добре розуміють можливість диверсифікації поставок нафтопроводом "Адрія" через хорватський термінал у м. Омішаль.

Усі сусідні країни вже давно оцінили військові ризики й усунули свою залежність від російської нафти.

Будапешт і Братіслава чітко усвідомлюють, що Україна перебуває у стані широкомасштабної війни, яку розв’язала РФ. Тому їх ультиматуми Києву порушують статті 276 та 472 Угоди про асоціацію Україна - ЄС (та й інші норми з пакету міжнародних угод). Адже мова, серед іншого, йде про питання міжкордонного транзиту електроенергії та газу. А це не компетенція Орбана та Фіцо, вона належить виключно до функціоналу ENTSO-E та ENTSO-G.

Крім того, їм відомо, що внаслідок російського повітряного терору цивільної інфраструктури сотні тисяч українців живуть без опалення та електроенергії в морозну погоду, а на транзит нафти витрачається критично необхідна електроенергія...

За цих обставин, незаконні погрози перекрити поставки енергоресурсів означають тільки одне - свідомо стати співучасниками російського терору проти українського народу. За великим рахунком, це не Орбан й Фіцо ставлять ультиматум Україні, а Путін їх ротами (на жаль, прем’єри Угорщини та Словаччини деградували вже майже до рівня білоруського "Григорича").

Ставка українського уряду на те, що із Фіцо та Орбаном можна домовитися про євроінтеграцію чи хоча б нейтралітет у рішеннях ЄС про допомогу завдяки транзиту російської нафти (поки він працював) виявилася хибною. Тож приймати їх нафтовий ультиматум безглуздо.

Вони не є суб’єктними й завжди знайдуть нові пояснення своїм проросійським акціям.

Бажання Братислави та Будапешта будь якою ціною виконати завдання російського фюрера йде проти інтересів бізнесу власних країн, адже український ринок є преміальним в частині поставок на нього енергоносіїв. Натомість Україна здатна значною мірою замістити поставки дизпалива, електроенергії та газу із інших напрямів.

Крім того, у разі офіційного рішення Братислави та Будапешта щодо незаконних санкцій, Україна повинна звернутися до Брюсселя щодо їх оскарження. А також до міжнародних судових органів - для компенсації понесених втрат. Співучасть у агресивних планах фашистської Росії не має залишатися безкарною.