Глобальні тренди-2024: як Україна та штучний інтелект "захоплюють" світ

Підводимо підсумки Давосу безпосередньо з учасниками форуму, які розповіли нам про настрої елітарної "тусовки", що керує світом, та про "холодний душ" для українців.

Вітаємо у новій епосі під назвою "Глобальна невизначеність". Її проголосили на 54-му Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) у Давосі, що завершився 19 січня. Людство вступає у новий незрозумілий етап свого розвитку, а Україна стала одним з каталізаторів цього транзиту. Другим каталізатором став… штучний інтелект, який "захопив" цього року Давос.

УНІАН зв’язався з учасниками форуму, які по прибутті до України розповіли нам про "хімію" за лаштунками Давосу та публічні тренди, що впливатимуть на світ найближчі десятиліття. З нами враженнями поділилися президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков та президент Фонду "Східна Європа" Віктор Лях.

Від "Скайнету" до клімату – про що говорили публічно

Найцікавіше, як завжди, проходило не публічно, але саме панельні дискусії формували порядок денний та "дороговкази" для кулуарних обговорень. Про що ж говорили представники великого бізнесу та топ-політики з трибун поважного ВЕФу?

"На форумі цього року було два головних тренди. Перший – це штучний інтелект (ШІ) і його вплив на великі гроші, а другий – глобальна безпека та нестабільність. Давос це, по суті, і є "історія" про великі гроші та про велику політику, як дві сторони одного явища", - стверджує Геннадій Чижиков.

Багато хто чекав, що ШІ стане "паличкою-виручалочкою" від усіх світових проблем.

"Виявилося, що штучний інтелект несе непередбачуваність – як у позитивному, так і у негативному ключі, але питання регулювання ШІ форум залишив без відповідей, - розповідає він. – Для "великих грошей" ключовою темою були нові можливості технологічного розвитку, а для політиків – загрози тих же технологій. І, звісно, всіх цікавили ризики, які перешкоджають розвитку: політичні, економічні, кліматичні".

З тим, що публічна розмова була присвячена, у першу чергу, ризикам, каже й Віктор Лях.

"Було розуміння, що світ оговтується від пандемії, і економічна активність набирає обертів. Зростання світової економіки прискорилося до 4% за 2023 рік. Головним трендом у цьому контексті був стриманий оптимізм щодо відновлення виробництв та ланцюгів поставок, - згадує експерт. – Але є фактори, які відновленню перешкоджають. Це – глобальна безпека, зміни клімату та технологічні загрози. Люди, які планують світову економіку на найвищому рівні, основну увагу приділили саме оцінці ризиків".

Чи варто українцям перейматися через зміни клімату? У Давосі прийшли до висновку, що ні.

"Згадувалися дослідження, відповідно до яких підвищення температури помітно вплине на ситуацію у сільському господарстві – особливо на півдні нашої країни. Але це відступає на другий план з огляду на військові загрози", - каже пан Лях.

А ось вплив клімату на інші країни може дійсно стати руйнівним.

"У 2024 році очікують підвищення загальної температури на 1,5 градуси. Це деякі експерти розглядають як "точку неповернення" щодо кліматичних процесів, які загрожують масштабними катаклізмами всій планеті. Підвищення рівня моря - це загроза самому існуванню деяких країн, хоча на Україну це менше вплине", - продовжує пан Лях.

Втім, головною ідеєю стала підготовка "до того, що вважалося неможливим" в усіх галузях. Тому, наприклад, деякі фахівці пропонували готуватися до поки що невідомої "пандемії Х".

"Це не означає, що вона скоро настане. Але коли вона все ж настане, людство, держави та бізнес повинні бути готові. Те ж саме з кліматом, безпекою. Це відкриває нові можливості – перш за все, технологічні. Що я оцінюю як позитив та прогресивне зрушення", - впевнений Віктор Лях.

Як бачимо, публічно називали багато ризиків. А яка темою була головною у кулуарах?

"Світовий поліцейський" пішов на лікарняний

Публічно на форумі казали про "глобальну невизначеність", а за лаштунками – шукали винного, "киваючи" у бік США, де незабаром мають відбутися вибори.

"Офіційно говорили про кризи по всьому світі, а неофіційно найбільше обговорювали саме вибори у США, через які світ і стає все більше нестабільним. Говорили, що раніше були один-два "арбітра" чи "поліцейських", які наводили порядок у світі. Але зараз світ залишився без жодного", - розповідає про настрої за лаштунками світової політики та бізнесу Геннадій Чижиков.

За його словами, головною претензією елітарної "тусовки" до Вашингтону було те, що Штати дуже запізнюються з вирішенням локальних криз, які, якщо їх не вирішувати, й формують "глобальну невизначеність".

"Говорили, що "світовий поліцейський" повинен діяти не коли криза вже сталася, а ще на етапі загрози. Цього не сталось, що й спричинило нестабільність. Всі на Давосі хотіли дізнатись: відсутність "поліцейського" – це вже новий тренд чи лише тимчасові незручності? Куди поділися G20 та G7? Де всі великі країни, які мали б теж докладати зусиль для нормалізації ситуації у світі? Це і є тренд про "глобальну невизначеність", - пояснює президент ТПП.

На думку пана Чижикова, рішень щодо вирішення проблем на форумі не знайшли, але вже добре, що всі проблеми об’єднали в одну. Саме цього добивалася українська дипломатія починаючи з 24 лютого 2024 року.

"Всі виклики світовому порядку поєдналися у 2024 році в одне питання, що є знаковим. Безпека України була центральною темою цієї дискусії", - запевняє пан Чижиков.

З ним згоден і Віктор Лях.

"Дуже відчувалася невпевненість у майбутньому. Бо у півсвіту (а особливо на Заході) у 2024 році відбуватимуться вибори. Обирати будуть 4 мільярди виборців. Було багато побоювань, чи витримає демократія у світі цей виклик, - пригадує він настрої у Давосі. – Форум зафіксував слабкість наявних антикризових механізмів і змусив всіх учасників зосередитись на пошуку нових інструментів та технологій. "Нове" в усіх галузях – від реформування ООН до регулювання штучного інтелекту. Це головний висновок ВЕФ".

Експерт також відзначає нове сприйняття світовими елітами ролі України та українського спротиву.

"Щодо світової безпеки головним питанням була якраз російсько-українська війна. Багато хто боявся, що ключові гравці про Україну забудуть на фоні конфліктів на Близькому Сході, але можу сказати, що цього не сталося. Тема залишилася центральною", - впевнений пан Лях.

Світ поглянув на Україну "іншими очима"

Питання російсько-української війни, конфліктів у Центральній та Східній Азії, а особливо Китаю і Тайваню, вже "у 90% виступів" обговорювалися як єдиний глобальний процес, який перешкоджає відновленню світової економіки і торгівлі.

"Всі ці конфлікти дестабілізують глобальну безпеку, заважають відновленню світової економіки. Тому глобальний бізнес зацікавлений у адаптації до цих проблем і, врешті-решт, у їх вирішенні, - продовжує пан Лях. – Більше того, ключовим стало сприйняття реальності, що допомога Україні - це не благодійність для "бідних та нещасних", а інвестиції у спільну інфраструктуру безпеки, про що прямо заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг".

Цивілізований світ відходить від тези "не треба провокувати Росію" та починає пошук дієвої відповіді на загрози Кремля та авторитарних країн.

"Найяскравішу метафору навів міністр оборони Латвії, який порівняв напад на Україну зі зґвалтуванням, - згадує експерт. – Коли "жінку" ґвалтують, оточуючі лише дивляться на це, а замість допомоги, кажуть їй: "Не треба ескалації, не провокуй, поводься смирно". На цьому форумі дійшли до висновку, що це не вихід. Що це хибна політика, і що потрібні інші рішення".

Учасники форуму зрозуміли, що кожен відчує вплив цієї "глобальної невизначеності". Навіть "нейтральні" країни.

"Наші колеги з Заходу, а особливо з "глобального Півдня", лише почали підходити до розуміння загроз Кремля, - продовжує Віктор Лях. – Саудівська Аравія та інші азійські країни є тепер постійними учасниками дискусії щодо глобальної безпеки, що підіймає статус дискусії на найвищий рівень. Бо тепер це питання для всього людства, а не лише для України чи Заходу. Те, що тепер світовим лідерам зрозуміло, хто є перешкодою для глобальної економіки – це, на мій погляд, головний наш здобуток від Давосу".

За словами президента Фонду "Східна Європа", питання буде наповнюватися конкретикою на більш вузьких конференціях, таких як Мюнхенська. Всі виступаючі погодилися, що допомога Україні повинна бути довгостроковою. Це позитив для нас.

"Але розчаруванням було обговорення практичних заходів – особливо щодо допомоги США. Стало зрозуміло, що рішення буде затягуватись через протиріччя. Я впевнений, що допомога врешті-решт буде надана, проте поки що суперечки продовжуються", - розводить руками Віктор Лях.

Україна як каталізатор змін

Український спротив спричинив "тектонічний зсув" у ментальності світових еліт. Що вже є великим досягненням. З цим згоден і Геннадій Чижиков.

"Українська делегація та виступ президента Зеленського, де він розповідав про небезпеку для всього світу, отримали багато уваги світової спільноти. Особливо цікавила всіх наша формула миру. Бо всіх турбує як завершити російську агресію, - каже він. – Ми бачимо, що наша позиція стала домінуючою. Питання України та нашого спротиву було центральним у дискусії про глобальну безпеку, бо є найбільш показовим індикатором слабкості "світового поліцейського".

Геннадій Чижиков додає "барв" щодо настроїв за лаштунками.

"Ми побачили перехід від "квітково-букетного" періоду до сталих довгострокових відносин між Україною і світовими елітами. Навіть до "родинних відносин", як я відчув це у кулуарах, - ділиться враженнями президент ТПП. – Однак, ми звикли до "подарунків" та уваги, продовжуємо цього вимагати, а світ нам каже замислитись про стратегічний розвиток та економіку, з чим він і готовий нам допомагати".  

За його словами, світові лідери, як офіційно, так і у неформальних розмовах, пропонували нам чітко сформулювати, що нам потрібно з точки зору військової та економічної безпеки. Нам також порадили змінити позиціонування у світі, яке б показувало можливості розвитку, а не лише війну та руйнування.

"Наші представники приїхали для розмов про підтримку у війні, а від нас вимагали конкретних планів щодо відбудови галузей економіки та ВПК, бізнесових пропозицій. Це для нас стало "домашнім завданням", - пояснює пан Чижиков. – Нам потрібно зрозуміти, що світ буде нам допомагати й далі, але тепер це буде не на емоціях, а усвідомлено та прагматично. І тільки якщо ми самі матимемо план змін та конкретні пропозиції, які посилюватимуть нашу безпеку".

На його думку, проблемою є те, що українське суспільство сформувало собі "інформаційну бульбашку", у якій і й перебуває вже третій рік.

"Ми не розуміємо процесів, які відбуваються у світовій політиці і економіці, що мене дуже бентежить. Бо я не хочу, щоб Україна стала ізольованим "європейським Афганістаном", зоною постійної нестабільності. Нам не можна втрачати зв’язок з реальністю та відсторонюватись від глобальних процесів та дискусій", - каже пан Чижиков.

Дійсно, а з чим поїхали на Давос українці, і як себе там відчували?

Дім з привидами минулого

"Український дім" у Давосі став найбільш відвідуваним за весь час участі України у ВЕФ. Принаймні, такі враження були у наших співбесідників. Але чи змогла цією увагою скористатись українська офіційна делегація та всі наші неофіційні представники?

"Кількість президентів та топ-посадовців була безпрецедентною. Але там була інформація переважно про війну. Ми не пропонували нічого нового з точки зору технологій чи бізнесу. Нам вкрай не вистачало конкретних пропозицій і фахівців на форумі, - каже Геннадій Чижиков. – Ті ж дискусії та презентації щодо нових технологій та ШІ – нас там не було. Хоча нам є що запропонувати. Знаю, втім, що декого з експертів не випустили з України через обмеження по мобілізації".

На його думку, головна проблема, що ми майже не цікавимось тим, що відбувається у світі і не тому не слідуємо світовим трендам.  

"Виходиш з Ukrainian house і довкола бачиш стенди Meta, Bloomberg, інших компаній, які пропонують якісь інновації. Всі говорили про величезні зміни в економіці, науці, а ми лишилися за межами цих дискусій. За межами світового прогресу. Виживаємо. Тільки наше виживання залежить від технологій", - впевнений пан Чижиков.

Він наполягає, що ми повинні стати "чимось на зразок Ізраїлю", який війну зміг поєднати з технологічнім та економічним розвитком. Бо навіть якщо активна війна завершиться "завтра або через рік", то "холодна війна" з РФ залишиться "назавжди", адже іншого сусіда ми собі обрати не зможемо.

"Спиратись вічно на закордон теж не зможемо. Потрібно створювати своє. В нас вже є унікальний досвід, якого більше ні у кого у світі немає. Бо ми отримали передові технології з усього світу і маємо практичний досвід їх використання, - стверджує президент ТПП. – Це гарна основа для розвитку. Оскільки до нас прикута увага, то ми повинні використовувати її, щоб просувати свої пропозиції, розробки, ідеї – військові, технологічні, навіть культурологічні".

А що ж відчували ті, хто представляв Україну у світі?

"Втому. У мене виникла аналогія з марафоном. Дистанція марафону 42 кілометри. Перші 10 кілометрів люди біжать з ентузіазмом, роблять селфі та розважаються. На середині дистанції вони відчувають втому, а за 10 кілометрів від фінішу, який марафонці називають "стіна плачу", бо останні сили тебе вже полишають, люди думають: "Навіщо я взагалі побіг?!", - ділиться він своїми думками.  

На кінець 2023 року ми були "десь на 25 кілометрі дистанції", а у 2024 році підходимо "до межі у 32 км – до "стіни плачу".

"Але це потрібно пройти. Бо потім відкривається "друге дихання" і, врешті-решт, ви дістаєтеся фінішу. Тут саме головне розуміти, що через це проходить і наш ворог, в якого теж є "стіна плачу", - підбадьорює пан Чижиков. – Для нас головне - це працювати над мотивацією, економікою та стратегією, щоб "друге дихання" все ж відкрилося".

Саме про це нам натякали на ВЕФ.

"Це нам і казали – що починається складний період. Вони готові нас підтримати, щоб цю "стіну плач" подолати разом. Але нам також казали про реформи економіки, про зміни бюджетної політики, про наше "домашнє завдання", без якого "другого дихання" не буде взагалі. За це я і люблю Давос – він як "холодний душ". Змушує замислитись", - каже Генадій Чижиков.

Про пошук нового, як головний для нас тренд 2024 року, каже і Віктор Лях.

"Це головний позитив форуму. На ньому багато держав, компаній та фахівців розширили свої горизонти, щоб якось підготуватись до того, що вважалося неможливим. Це підхід "Think unthinkable" (в перекладі з англійської: думайте про немислиме), який запропонував екс-телеведучий з BBC Нік Гоінг. Ми повинні готуватись до того, чого ніхто не очікує. Це сприятиме розвитку", - каже президент Фонду "Східна Європа". І саме у галузі нових технологій світ та Україна бачать вихід з усіх криз, що вже є, або що настануть найближчим часом.

Саме у пошуках нових рішень пройде 2024 рік для світу і для нас. Бо це наше "домашнє завдання". Україна залишиться символом спротиву (що теж непогано), але повинна ставати ще й повноцінним гравцем на ринку технологій – як військових, так і бізнесових.

Своїм спротивом ми вже змогли вплинути на світогляд тих, хто приймає глобальні рішення. Ми вже змінили світ. За цей успіх ми буквально платимо кров’ю. Тому його потрібно розвивати, створюючи свій порядок денний та нові сенси для всієї планети. Нам не можна "зачинятися" у власній інформаційній "бульбашці" і знов поринати у внутрішні протиріччя. Нам потрібно підтримати глобальні тренди та запропонувати свої рішення в усіх галузях.

Глобальна невизначеність несе багато ризиків. Але, разом з тим, й можливості для тих, кому вже нема чого втрачати.

Андрій Попов

УНІАН в Google News