Навіть ті радники президента США, які раніше виступали проти військових ударів по Ірану, зараз зберігають мовчання.
Рішення президента США Дональда Трампа розпочати війну проти Ірану було зумовлене тиском з боку зовнішніх союзників. Водночас його власна команда в Білому домі була більш стриманою. Про це пише Bloomberg.
"Серед тих, хто приватно тиснув на Трампа, щоб він завдав удару по Ірану, були прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, медіамагнат Руперт Мердок та деякі консервативні коментатори, за словами осіб, обізнаних у цій справі, які висловилися на умовах анонімності, щоб обговорити приватні розмови", - зазначають журналісти.
Як додала одна особа, обізнана з цим питанням, засновник News Corp. кілька разів спілкувався з Трампом, закликаючи президента вступити у протистояння з Іраном.
Також джерела Bloomberg додали, що деякі з найближчих радників Трампа висловлювалися більш стримано щодо перспективи збройного конфлікту, а саме віцепрезидент США Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та глава адміністрації Білого дому Сьюзі Вайлз.
"Мало хто, якщо взагалі хтось, сказав йому прямо, що це непродумана ідея. Вайлз намагалася переконатися, що президент розуміє свої варіанти, за словами цих осіб, тоді як Венс закликав високопосадовців відверто говорити з президентом про можливість війни. На закритих зустрічах перед атаками Венс ставив запитання про те, як би розвивалася будь-яка війна", - підкреслили в Bloomberg.
Водночас речник Державного департаменту США Томмі Піггот заявив, що це "стара знайома історія про людей, які не знають, про що говорять, але вдають, ніби знають. Ніякого розколу немає. Президент Трамп робить світ безпечнішим, і вся адміністрація одностайно підтримує ці зусилля".
Також американський лідер наполягає, що рішення про те, коли закінчити війну, належить йому. Це показує, наскільки Трамп може діяти за своїм інстинктом та наскільки мало опору він відчуває з боку своєї команди, навіть коли він відмовляється від головних передвиборчих обіцянок, таких як припинення закордонних воєн.
"У другому терміні він хотів, щоб його радниками були люди, які були б більш схильні просто сказати: "Так, сер", коли він хотів зробити X чи Y, на відміну від людей, які казали: "Чи ви враховували те, чи інше, або ще щось", - зауважив Джон Болтон, який обіймав посаду радника з питань національної безпеки під час першого терміну президента.
Водночас прессекретар Білого дому Керолайн Левітт додала:
"Президент Трамп хоче чути чесні думки всіх присутніх у кімнаті. Будь-хто, хто насправді був присутній на зустрічах з ним, скаже вам, що він часто запитує думку всіх своїх радників, незалежно від їхнього звання чи досвіду, запитуючи: "Що ви думаєте?". І він очікує чесних відгуків".
Проте, як пише Bloomberg, ця війна є найяскравішим прикладом того, як Трамп просуває важливі рішення, попри застереження деяких своїх оточуючих радників.
"У мене набагато більше влади у другому терміні", - заявляв Трамп у п’ятницю в Білому домі.
Своєю чергою навіть ті радники президента США, які раніше виступали проти військових ударів по Ірану, зараз зберігають мовчання. Зокрема директор Національної розвідки Тулсі Габбард заявила під час слухань у Конгресі, що Трамп є "єдиною особою", яка може вирішити, чи продовжує Іран становити "неминучу загрозу".
Джей Ді Венс публічно підтримав війну, однак Трамп натякнув, що за закритими дверима їхні погляди трохи розійшлися.
"Я б сказав, що філософськи він дещо відрізнявся від мене. Гадаю, він, можливо, був менш ентузіастичним щодо цього кроку, але все одно був досить ентузіастичним", - сказав президент США.
Тому нині єдиним представником адміністрації Трампа, який висловив протилежну думку, є колишній директор Національного центру боротьби з тероризмом Джо Кент, який написав в X, що йде у відставку, адже не може підтримати "відправлення наступного покоління воювати й гинути у війні, яка не приносить жодної користі американському народу".
Раніше The Guardian писав, що Ірану немає чого втрачати, що є його найпотужнішою зброєю у війні проти США. Таким чином іранський режим не має жодних докорів сумління щодо ескалації війни.
"Іранське керівництво, якому нічого втрачати, користується асиметричною перевагою страху. Наприклад, для європейців, таких як Джорджіа Мелоні, прем’єр-міністр Італії, головним занепокоєнням є рецесія та масовий наплив біженців із розбитого Ірану. Вона каже, що Європа має готуватися до закриття своїх кордонів. Так само відправлення військових кораблів для відкриття протоки Ормуз виглядає для європейських лідерів повним політичних небезпек", - написав журналіст видання.
Водночас оманський журналіст Салем Аль-Джахурі заявив, що Трамп вимагає від країн Перської затоки трильйони доларів за війну з Іраном.
"Сьогодні йдеться про певні витоки інформації, згідно з якими американський президент вимагає, щоб країни Ради співробітництва арабських держав Перської затоки виплатили приблизно 5 трильйонів доларів, якщо вони хочуть, щоб ця війна тривала, а якщо вони хочуть, щоб вона припинилася, вони повинні виплатити США 2,5 трильйона доларів за те, що було зроблено за минулий період", - розповів він.