Обидві країни бачать у США свого головного суперника.
Китайсько-російське співробітництво не тільки поглиблюється, а й перейшло до активних агресивних дій. Свіжий приклад інциденту навів у колонці для The Wall Street Journal авторитетний політолог, експерт з питань оборони Центру стратегічних і міжнародних досліджень Сет Джонс. Він нагадав, що 9 грудня китайські та російські бомбардувальники, а також інші літаки пролетіли поблизу Японії та Південної Кореї. Це змусило США і Японію підняти по тривозі винищувачі та бомбардувальники.
Як пояснив політолог, і Китай, і РФ бачать у США головного ворога і "прагнуть розширити свою владу за рахунок США та їхніх союзників".
"Сі Цзіньпін і Володимир Путін є глибокими ревізіоністами і хочуть відновити якусь подобу історичних китайської та російської імперій. Вони неодноразово наголошували, що їхнє партнерство "не має кордонів", і зустрілися особисто понад 40 разів", - нагадав він.
Політолог навів низку інших прикладів, які ілюструють активізацію китайсько-російського співробітництва.
На його думку, торгівля зброєю є однією з багатьох галузей активізації співпраці. Політолог нагадав, що з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Китай збільшив експорт до Росії "товарів високої пріоритетності". Ідеться про набір із 50 товарів подвійного призначення, включно з комп'ютерними чипами, верстатами, радарами і датчиками, які необхідні Росії для ведення війни.
"У той час як Росія не має можливості виробляти багато з цих товарів у достатніх кількостях, величезний виробничий сектор Китаю може виробляти деякі з них у великих масштабах", - написав він.
Крім того, китайський експорт допоміг Росії потроїти виробництво балістичних ракет "Іскандер-М" з 2023 по 2024 рік. Росія використовувала їх для ударів по українських містах. За даними автора, у 2024 році на Китай припадало 70 відсотків імпорту Росією перхлорату амонію, необхідного компонента палива для балістичних ракет. Китай також постачав Росії корпуси дронів, літієві батареї та оптоволоконні кабелі. Він назвав це найважливішими компонентами оптоволоконних дронів.
"Китай отримує вигоду з цієї співпраці. Росія, ймовірно, допомогла в розробці китайського атомного підводного човна нового покоління Type 096 з балістичними ракетами, надавши йому передову силову установку. Витік документів вказує на те, що Росія погодилася продати Китаю обладнання, яке може бути використане під час вторгнення на Тайвань, як-от легкі амфібійні транспортні засоби, самохідні протитанкові знаряддя, повітряно-десантні бронетранспортери і спеціальні парашутні системи для скидання важких вантажів з великої висоти", - написав він.
Китай і Росія також збільшили масштаб і частоту навчань і навчальних місій. Автор нагадав, що в період з 2017 до 2024 року вони провели близько 100 спільних військових навчань на розширюваній території, що охоплює Азію, Європу, Близький Схід, Арктику та Африку. Вони також провели численні навчальні місії, зокрема вісім спільних польотів бомбардувальників у період з 2019 по 2024 рік. У липні 2024 року Китай і Росія провели спільне патрулювання біля узбережжя Аляски, в якому брали участь далекомагістральні бомбардувальники Xi'an H-6 і Ту-95 "Медведь" відповідно. Обидві країни провели військово-морські навчання з бойовою стрільбою в Південно-Китайському морі та часто проводили спільні польоти і плавання поблизу Тайваню, Японії та Південної Кореї.
Пекін і Москва також поглиблюють співпрацю в галузі оборонної промисловості. Вони підписали угоди, що стосуються передачі технологій у сфері космічної та протиракетної оборони, і розширили співпрацю між своїми системами супутникової навігації BeiDou і Glonass.
"У майбутньому Росія може допомогти Китаю в розробці наземних і космічних систем попередження про ракетний напад, які підвищать ефективність наявних систем протиракетної оборони Китаю і прискорять розробку нових", - спрогнозував політолог.
За межами військової сфери країни зміцнили економічні та технологічні зв'язки. Обсяг торгівлі між Китаєм і Росією досяг приблизно 245 мільярдів доларів у 2024 році порівняно з 190 мільярдами доларів у 2022 році. Китай є головним торговельним партнером Росії з 2014 року. Крім того, Китай залежить від Росії в плані поставок нафти і газу, які наразі становлять близько 75% імпорту Китаю.
"Між двома країнами, як і між усіма друзями, існують розбіжності. Китайські лідери висловили стурбованість з приводу потепління військових відносин Росії з Північною Кореєю, що, ймовірно, призведе до зміцнення ракетного потенціалу Пхеньяну. Пекін не бажає допомагати Пхеньяну в його ядерній програмі, в той час як Росія активно підтримує цю програму", - написав автор.
Як писав УНІАН, аналітики також відзначали залучення Китаю в гібридну війну, яку Росія вже веде в Європі. Йдеться про кібер-складову - хакерські атаки та дезінформаційні кампанії.
Крім того, війна Росії в Україні продемонструвала загальну світову залежність від китайського дешевого виробництва. Зокрема, Китай виробляє до 80 відсотків компонентів для дронів, які широко використовуються у війні.