Китай підтримав позицію Росії щодо України, але відмовився поспішати з реалізацією великого проєкту.
Під час візиту до Пекіна російський диктатор Володимир Путін знову не зміг отримати остаточну згоду Китаю на будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2", який Москва вважає одним із ключових енергетичних проєктів після втрати європейського ринку. Про це пише The Washington Post.
Проєкт має дозволити Росії щорічно постачати до Китаю до 50 мільярдів кубометрів газу. Однак, незважаючи на багаторічні переговори, Пекін, як і раніше, не поспішає підписувати остаточні домовленості.
Видання зазначає, що ситуація знову показала обмеження російсько-китайського партнерства. Після повномасштабного вторгнення в Україну Росія стала значно залежнішою від Китаю – як у питаннях енергетики, так і поставок технологій та компонентів для промисловості.
Проте Пекін продовжує діяти обережно і намагається отримати максимальну вигоду з ослабленого становища Москви.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков після переговорів визнав, що конкретних термінів запуску проєкту досі немає. За його словами, сторони нібито досягли "загального розуміння основних параметрів", однак деталі все ще потребують узгодження.
Під час зустрічі Сі Цзіньпін і Путін намагалися продемонструвати єдність на тлі останніх дій США. У спільній заяві Москва і Пекін розкритикували "односторонню гегемонію" і засудили удари по інших державах, фактично натякаючи на дії США проти Ірану та Венесуели.
Сі Цзіньпін також заявив, що світові загрожують "односторонність і гегемонізм", а припинення бойових дій на Близькому Сході необхідне для стабільності поставок енергоресурсів і світової торгівлі.
При цьому Пекін фактично підтвердив підтримку російської позиції щодо війни проти України. У спільній заяві Китай підтримав тезу про необхідність усунення "першопричин конфлікту" – саме так Кремль традиційно виправдовує агресію проти України та вимагає відмови Києва від євроатлантичного курсу.
The Washington Post зазначає, що таке формулювання свідчить: Китай продовжує дипломатично підтримувати ключові вимоги Москви, зокрема недопущення вступу України до НАТО.
Президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово заявляв, що така риторика фактично підіграє Кремлю та ігнорує сам факт російської агресії.
Незважаючи на публічну демонстрацію партнерства, між двома країнами зберігається серйозна прихована напруга.
За даними WP, російські спецслужби розслідують щонайменше один випадок ймовірного китайського шпигунства. Водночас обидві сторони намагаються не виносити подібні конфлікти на публіку.
Крім того, Москва стурбована тим, що Китай одночасно постачає компоненти як російській, так і українській стороні. Зокрема, китайські деталі активно використовуються у виробництві українських дронів, що дозволило Україні значно збільшити обсяги випуску БПЛА за останній рік.
Таким чином, Пекін продовжує зберігати вигідний для себе баланс – підтримуючи відносини з Кремлем, але уникаючи повної прив’язки до російських інтересів.
Як повідомив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, Москва і Пекін домовилися про основні параметри проєкту "Сила Сибіру-2", однак ключові деталі та графік його реалізації потребують узгодження. Графік будівництва газопроводу досі не визначений.
Під час прильоту Путіна до Китаю главу Кремля в аеропорту зустрічав почесний караул. Для цього, як пише Associated Press, було зібрано спеціально організовану групу людей з прапорами Росії та Китаю, одягнених в однакові костюми. Вони вигукували Путіну привітання та скандували гасла на його адресу.