Майбутнє міжнародних інституцій залежить від того, як завершиться війна в Україні.
Попри часті зустрічі високого рівня представників України, США та Європи протягом останніх тижнів, кінця війни Росії проти України досі не видно. У колонці для The Guardian про це написала німецька політологиня, директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе. Вона пояснила, що відсутнє припинення вогню, не підтверджена військова підтримка з боку Європи та США, а головне - Росія не хоче закінчення війни.
Авторка нагадала, що на останніх переговорах у Парижі за участю США вдалося об'єднати 35 країн "коаліції охочих". Основною метою домовленостей було просування принципу та впровадження гарантій безпеки для майбутнього припинення вогню.
"Однак фактичний результат залишається нечітким, адже мирні переговори досі не розпочалися. Це вимагатиме активної участі України та Росії, а також готовності до компромісу з обох сторін. Поки що лише Україна продемонструвала таку готовність. Протягом цих переговорів Росія продовжувала та посилювала свої атаки на Україну, зокрема, спрямовані на життєво важливу енергетичну інфраструктуру, тим самим посилюючи фізичний та психологічний тиск на цивільне населення в холодні зимові місяці", - написала вона.
На її думку підписана у Парижі декларація це лише "декларація про наміри". Вона стосується участі коаліції в механізмі моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США, підтримки збройних сил України, багатонаціональних сил для України під керівництвом Європи, зобов'язання підтримувати Україну у разі порушення Росією угоди про припинення вогню та зобов'язання щодо довгострокового співробітництва з Україною в галузі оборони.
У рамках багатонаціональних сил Велика Британія та Франція знову заявили про свою готовність розмістити війська в Україні після запровадження режиму припинення вогню, як військовий резервний механізм у разі його порушення:
"Що вважати порушенням і яку відповідь воно спричинить, ще належить визначити".
Також вона нагадала, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вперше розповів про можливу участь німецьких військ у забезпеченні припинення вогню. Але вони можуть бути розміщені лише в країнах НАТО, що межують з Україною.
"Він зробив низку припущень, які ще потребують перевірки, зокрема готовність держав Центральної та Східної Європи розмістити німецькі війська", - пише авторка.
Вона додала, що критично важливим для забезпечення гарантій безпеки для України є зв'язок між європейськими та іншими військами, значною українською армією та участю США. Але "поточний досвід адміністрації Трампа не вселяє великої впевненості в довгостроковій відданості будь-якій угоді щодо цього зв'язку".
"Звичайно, необхідно уточнити, хто і що готовий зробити для забезпечення припинення вогню, але ключове питання залишається тим самим, що й протягом усього 2025 року: немає видимої політичної волі з боку Росії до серйозних переговорів. Президент Путін вважає, що час на його боці, і відчуває себе підбадьореним прямими переговорами з Трампом та його адміністрацією, орієнтованою на транзакції", - йдеться у статті.
Вона зробила висновок, що термін "коаліція охочих" сигналізує про те, що "ми перейшли в період ситуативних відносин між державами, поза межами існуючих міжнародних інституцій та права. Чи закінчиться війна в Україні і як вона закінчиться, буде вирішальним для цього нового шляху".
Нагадаємо, що на думку колишнього міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса наразі немає відповідей на ключові питання: хто буде розгортати війська і як довго Британія може собі це дозволити. Він додав, що наразі мова може йти тільки про бойову групу обмеженої чисельності.
Додамо, що аналітики бачать відсторонення США від партнерства з ЄС. А нова стратегія адміністрації президента Дональда Трампа показала, що США вважає Європу неактуальною для світового правопорядку.