Президент США і союзники розходяться в поглядах на майбутнє України.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте хоче, щоб червневий саміт альянсу був коротким, приємним і без публічного розколу в питанні України.
Про це пише The New York Times, посилаючись на європейських чиновників і дипломатів. Побоювання викликає участь президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, який має розбіжності з союзниками щодо майбутнього України, та президента Володимира Зеленського.
За даними джерел видання, наразі невідомо, чи запросять українського лідера на головну вечерю з нагоди відкриття саміту. Наступного дня лідери зберуться лише на кілька годин, щоб затвердити нові цілі оборонних витрат. Зеленський може відвідати паралельний форум оборонної промисловості, однак засідання Ради Україна-НАТО цього року може не відбутися.
Зустріч лідерів проходитиме на тлі відступу США від ролі головного гаранта європейської безпеки - представники Білого дому вже повідомили європейських партнерів про неминучі суттєві зміни в ротації американських військ. У той самий час Трамп скорочує підтримку України, відмовляється від ініціатив щодо припинення вогню та демонструє прагнення до нормалізації відносин із Росією:
"З огляду на все це, роль України на саміті є невизначеною, не в останню чергу через зневажливе ставлення пана Трампа до президента Володимира Зеленського, який, як очікується, також візьме участь у саміті".
Раніше посол Сполучених Штатів Америки в НАТО Метью Вітакер запевнив союзників у незмінній відданості Вашингтона Альянсу, принципу колективної оборони та зобов’язанням щодо ядерного захисту Європи. Водночас він зазначив, що перегляд розміщення американських військ може призвести до виведення або передислокації частини з 84 тисяч американських військовослужбовців, розміщених у Європі.
Старший науковий співробітник Атлантичної ради Торрі Тауссіг каже, що невизначеність щодо подальшої присутності американських військ у Європі ускладнить для НАТО процес перегляду своїх оборонних потреб:
"Обговорення нових цілей НАТО щодо сил і засобів, не знаючи, якою буде позиція США або що потрібно Україні і як це вплине на ці сили і засоби, може призвести до створення вакууму в майбутньому".
Військовий аналітик Майкл Кофман вважає, що європейським країнам буде складно одночасно виконувати зобов’язання НАТО щодо зміцнення власної оборони та безстроково підтримувати Україну. Це потребуватиме певних компромісів, додав він.
Нагадаємо, на саміті 2023 року тема України стала джерелом напруги серед союзників. Попри широку підтримку Києва в боротьбі проти російської агресії, країни-члени альянсу розійшлися в поглядах на перспективи членства України в НАТО та темпи її інтеграції.
Ключовим каменем спотикання стало формулювання у підсумковому комюніке. Київ очікував чіткого сигналу щодо вступу в Альянс після завершення війни, проте США та Німеччина наполягали на більш обережному підході.
У результаті документ містив лише загальну обіцянку, що "майбутнє України в НАТО", без часових рамок чи конкретного плану. Це викликало розчарування українського керівництва.
Саміт продемонстрував глибші розбіжності всередині НАТО щодо того, як балансувати між підтримкою України та уникненням прямої конфронтації з Росією.
Днями ЗМІ повідомили, що Сполучені Штати Америки не хочуть участі українського президента на саміті у Гаазі.