Цими вихідними візит до Москви провели не лише представники США Стів Віткофф та Джаред Кушнер, а також Джин Ленг, який тимчасово координує санкційну політику Мінфіну США. Він провів окрему розмову з Кирилом Дмитрієвим, який відповідає в Кремлі не за території чи гарантії безпеки, а за інвестиції та зняття обмежень. Ця деталь із повідомлення Axios якраз і каже про "нові ідеї", які Віткофф учора в Києві назвав "значним прогресом у Москві". І каже більше, ніж усі відкриті частини обох зустрічей.
Склад делегації – це документ, і читати його простіше, ніж заяви. Якби на столі лежала територіальна формула, до Москви везли б військового або кадрового дипломата, а не людину, яка знає, як влаштовані санкційні списки. До речі, помічник Путіна Юрій Ушаков цього й не приховував: сторони "досить детально обговорили економічні питання та потенційні великі взаємовигідні проєкти".
Отже "нові ідеї" – це, найімовірніше, графік: поетапне помʼякшення санкцій, розморожування активів, спільні проєкти в обмін на деескалацію. Що саме в цьому пакеті вважається деескалацією - і є головним питанням тижня.
Бо маємо нестиковку. Адже Ушаков також переказав, що Путін у суботу розповідав гостям про "успіхи армії на фронті" і впевненість у досягненні всіх цілей.
Reuters назвав позицію Кремля "непохитною". Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в неділю виклав серпневі цифри: територіальний баланс за місяць – плюс 5 квадратних кілометрів на користь України, російські втрати – щонайменше 42 тисячі, темп просування за 8 місяців у 3,5 рази повільніший, ніж торік.
Тож Москва, вочевидь, на зустрічах з американцями перевіряє, чи можна отримати санкційні послаблення без військових поступок.
Звідси й те, чому в Києві не говорили про глибокі удари. Це єдиний інструмент, який реально працює по російському бюджету: нафтові доходи РФ у серпні впали до 326 млрд рублів, на 22% за рік. Нагадаю, у серпні Москва відмовила в морському перемирʼї і зустрічно вимагала зупинити удари по своїй енергетиці.
Якщо скласти все це з візитом Ленга, тристороння зустріч, яку Кушнер називає "продуктивним поверненням до формату", виглядає так: Вашингтон обговорює з Москвою графік зняття обмежень, Москва в обмін хоче, щоб українські дрони перестали долітати до її НПЗ, а Києву дістається те, що вже дозріло, – обмін полоненими, повернення дітей, режим навколо ЗАЕС, послідовність кроків.
Але чи готовий Вашингтон обміняти санкції на саму лише паузу? Цього поки не знає ніхто.
У неділю в Києві президент України Володимир Зеленський провів межу там, де її можна було провести. Територіальне питання "залишається актуальним", але "такі складні питання вирішуються тільки на рівні лідерів" – тобто, не в кабінеті посланців і не в кабінеті Дмитрієва. Головна гарантія – сильна армія. І "якщо війна буде продовжуватися взимку – а поки так виглядає", Україна розраховує на зимовий пакет, ППО, захист енергетики, американський газ.
Київ планує не від потенційної дати можливої тристоронньої зустрічі, а від зимової кампанії. Хоча тристоронню зустріч, найпевніше, оголосять. А от яким буде список того, чим на ній мінятимуться – питання. Поки що цей список пишуть у Мінфіні США і, на жаль, у кабінеті Дмитрієва. Українські дошкульні удари по РФ стоять у ньому як платіж, а не як позиція.
