За 26 років прямого чи непрямого правління в Росії Путін дедалі більше віддалявся не лише від власного народу, а й навіть від своєї еліти.
В понеділок, 24 серпня, президент РФ Володимир Путін підписав указ, який за межами Росії майже не привернув уваги, але цей крок якнайкраще відобразив реалії сучасного правління Путіна, пише історик Марк Галеотті в статті для The IPaper.
Галеотті поділився, що в Кремлі, який він збудував на ґрунті невпевненості та параної, цей указ вказав на те, що може виявитися однією з найсерйозніших слабкостей старіючого диктатора.
Уточнюється, що указ дозволив голові Слідчого комітету Олександру Бастрикіну залишитися на посаді ще на один рік. Бастрикін, як і Путін, має 73 роки і входить до кола старіючих соратників, якими оточив себе російський президент, ізолюючи себе від свіжих поглядів та молодих чиновників, які краще розуміють сучасний світ.
Згідно з російським законодавством, державні чиновники підлягають обов’язковому виходу на пенсію у віці 70 років. Щоб продовжувати перебувати на посаді після досягнення цього віку, щороку потрібно видавати спеціальний указ президента.
Автор статті зазначає, що останнім часом Путін змушений часто видавати такі укази, оскільки тримається за старіюче коло "секурократів", тобто, політично впливових чиновників з органів безпеки, чия лояльність для нього важливіша за їхнє здоров’я чи навіть компетентність.
"Слідчий комітет є однією з найстрашніших інституцій у сучасній Росії, який веде багато справ, що закінчуються ув’язненням та залякуванням критиків Путіна", - йдеться в статті.
Саме тому для Путіна так важливо, щоб на чолі стояв хтось, кому він довіряє, і він знає, що Бастрикін, його однокурсник з Ленінградського державного університету в 1970-х роках, завдячує своїм високим становищем прихильності президента. Тому він зробить усе, що потрібно, аби зберегти цю прихильність.
Галеотті зауважив, що іншою головною службою внутрішньої безпеки, на яку покладається Путін, – Федеральною службою безпеки (ФСБ) – керує 74-річний Олександр Бортников.
За даними, Бортніков не просто старий, а й, як відомо, хворий, тому часто змушений брати участь у засіданнях через відеозв’язок, а також не може проводити повний робочий тиждень у штаб-квартирі ФСБ у центрі Москви.
Автор статті розповів, що як повідомлялося, він просив дозволу піти на пенсію, але Путін не відпускає його.
Зазначається, що решта керівництва силових структур також не відрізняється молодістю. Зокрема, голові Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Сергію Наришкіну 71 рік, і, як відомо, він сподівається отримати місце в Раді Федерації, щоб забезпечити собі комфортну напівпенсію.
"Командувач Національної гвардії Віктор Золотов – 72-річний. Генерал Валерій Герасимов, начальник Генерального штабу та архітектор жорстокої війни Путіна в Україні, має 70 років і, ймовірно, залишиться на посаді до кінця передвиборчої кампанії. Міністр закордонних справ Сергій Лавров – який також роками просив дозволу піти на пенсію – має 76 років", - додав автор статті.
Історик вважає, що це є відображенням невпевненості Путіна. За 26 років прямого чи непрямого правління в Росії він дедалі більше віддалявся не лише від власного народу, а й навіть від своєї еліти.
"Він насправді не знає молодого покоління чиновників, за винятком своїх особистих помічників та охоронців, і тому не обов’язково їм довіряє", - вважає Галеотті.
Примітно, що він намагався вивести кількох із них на політичні посади, але лише одному з них, Олексію Дюміну, вдалося зробити стрибок від "живого щита" до політика.
Проте Путін, схоже, вирішив, що не може обійтися без нього, і хоча той обіймав посади заступника міністра оборони, а потім губернатора Тульської області, зараз він повернувся до Кремля як помічник президента.
Автор статті додав, що за лаштунками чекають здібні дублери, які з нетерпінням очікують на свій вихід на сцену. 64-річний заступник Бортнікова, генерал Сергій Корольов, – безжалісний, здібний і амбітний.
Галеотті розповів, що хоча Путін знає Бортнікова ще з часів їхньої спільної служби в КДБ у 1970-х роках, він не знає Корольова, який, у будь-якому разі, також має декого з впливових противників, і вже роками відкладає передачу повноважень, яку передбачалося здійснити у 2022 році.
Так само Герасимова широко критикують за його невміле ведення війни, а генерал-полковник, командувач Сухопутних військ Андрій Мордвічев наразі вважається головним претендентом на цю посаду.
"Жорсткий, компетентний і шанований своїми військами, у свої лише 50 років Мордвичов не тільки отримав звання Героя Російської Федерації, але й нагороджений Орденом "За військові заслуги", що є типовою відзнакою "бойового генерала"", - розповів автор статті.
Галеотті висловив думку, що тримаючись за своїх старіючих соратників через побоювання доручити владу молодому поколінню силовиків, яких він не знає, Путін, як це не парадоксально, спричиняє зростання напруженості.
Як наслідок, 60-річні, побоюючись втратити шанс на вершину влади, починають ставитися до нього з неприязню, водночас самі намагаючись придушувати амбітних 50-річних, які стоять нижче за ними.
"Це також означає, що Путін оточив себе колегами-ветеранами радянської епохи – людьми, чиї поради віддзеркалюють його упередження, а досвід дедалі більше відстає від часу. Це люди, просякнуті імперськими уявленнями, що сягають часів "холодної війни", коли Москва була столицею світової наддержави", - зауважив історик.
Водночас, він згадав Україну, де 48-річний президент Володимир Зеленський має 39-річного міністра оборони, 43-річного головнокомандувача, 52-річного керівника Служби безпеки та 51-річного міністра закордонних справ.
"У добу стрімких геополітичних змін, дронної та кібервійни, коли інтернет-меми та короткі цитати можуть мати таку ж силу, як і традиційна дипломатія, рішучість Путіна триматися за своїх семидесятирічних "секурократів" може виявитися однією з його найбільших слабкостей", - вважає автор статті.
Раніше УНІАН повідомляв, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час свого візиту до Москви запропонував провести тристоронню зустріч між президентом США Дональдом Трампом, президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним з метою припинення війни в Україні. Axios, посилаючись на власні джерела, стверджує, що візит Реткліффа частково був спрямований на з’ясування того, чи зможуть керівники російських спецслужб допомогти переконати Путіна відновити переговори з Україною за посередництва США. Газета New York Times раніше повідомила, що Реткліфф дав Бортникову "похмуру оцінку" стану війни та закликав Росію укласти угоду до того, як ситуація погіршиться.
Також ми писали, що прессектератр президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що саміт між Володимиром Путіним, президентом України Володимиром Зеленським та американським лідером Дональдом Трампом можна провести, але лише для фіксації домовленостей. Пєсков зазначив, що "це складний процес, що складається з величезної кількості деталей". Прессекретар Путіна заявив, що Україна нібито "не хоче займатися питаннями врегулювання" війни.