НАТО доведеться реагувати, коли чергова російська диверсія призведе до загибелі людей.
Російські диверсійні операції в Європі стають дедалі частішими та масштабнішими, а їхні наслідки можуть вийти з-під контролю й спровокувати пряме протистояння Росії з НАТО. Про це йдеться у публікації The New York Times.
Одним із найсерйозніших епізодів стала невдала атака російських дронів по аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині. За даними німецьких посадовців, за атакою стояла російська держава. Обидва дрони, задіяні в операції, дивом не вибухнули. У разі успішної атаки могли загинути або отримати поранення люди, а подальший розвиток подій був би непередбачуваним, зазначають автори публікації.
Однак цей випадок не є поодиноким. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році в Європі фіксувалися спроби помістити запалювальні пристрої на літаки кур'єрської компанії DHL, підірвати залізничні колії в Польщі, а також підпалити склади й торговельні центри в різних країнах. За словами представників західних служб безпеки, останнім часом такі атаки почастішали й стали інтенсивнішими.
За оцінками експертів, активізація диверсій частково пов'язана з розчаруванням Кремля перебігом війни проти України. Російські війська просуваються вкрай повільно, зазнаючи значних втрат, тоді як українські далекобійні удари завдають шкоди російським нафтопереробним підприємствам, військовій логістиці та складській інфраструктурі. У Кремлі при цьому сприймають підтримку України Європою як частину ширшого протистояння з так званим "колективним Заходом".
Цього тижня німецькі правоохоронці також розпочали розслідування можливих диверсій щодо оборонного підприємства в Мюнхені та двох електричних підстанцій. У Польщі сталася пожежа на заводі з виробництва дронів, яку чиновники назвали, найімовірніше, диверсією. Водночас данська розвідка повідомила про вербування Росією громадян Данії для атак на оборонні компанії.
Наразі ці атаки не призвели до загибелі чи тяжких поранень людей. Проте, як пише NYT, поява жертв може створити для НАТО серйозну кризу, оскільки Альянс традиційно готувався до масштабного військового вторгнення, а не до поступової ескалації шляхом диверсій.
"У якийсь момент усе вийде з-під контролю, хтось постраждає, і це створить для Альянсу зовсім іншу дилему", - попереджає колишня посолка США при НАТО Джуліанна Сміт.
Одним із ключових ризиків залишається можлива спроба Кремля перевірити на практиці дієвість статті 5 договору НАТО, відповідно до якої напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх. Водночас західні розвідки не вважають імовірним найближчим часом прямий напад Росії на країну НАТО із залученням сухопутних військ.
Зрештою, на думку експертів, головним стримувальним фактором для Кремля залишається готовність Заходу діяти спільно. Голова Естонської служби зовнішньої розвідки Каупо Росін заявив, що наразі Володимир Путін розуміє значення статті 5, однак ситуація може змінитися.
"Наше головне занепокоєння, однак, стосується майбутнього. Ми повинні забезпечити, щоб через шість місяців, рік чи п’ять років Росія все ще мала таке ж розуміння того, що стримування НАТО працює", – сказав він.
Як писав УНІАН, у США змоделювали сценарій нападу Росії на Європу у 2028 році, де Москва атакує Молдову та завдає удару по Румунії, що призводить до жертв серед цивільних. Реакція США та НАТО у симуляції виглядала млявою, що ставить під сумнів дієвість 5 статті НАТО.
Учасники моделювання визнали, що американське суспільство не підтримає рішучих дій, а без лідерства США Європа залишиться розділеною. На думку експертів, Путін може спробувати і насправді поширити війну на країни НАТО.