
Диверсії РФ по всій Європі знову набирають обертів. Вони ставлять уряди ЄС перед проблемою - як змусити Москву по-справжньому заплатити за атаки, які навмисно залишаються нижче порогу звичайної війни. Про це пише The Guardian.
"Лише за останній місяць у німецькому аеропорту Лейпцига поруч з українським вантажним літаком було виявлено дрон, навантажений вибухівкою; у Польщі сталися випадки, що викликають підозру у саботажі; а по всій Європі на об’єктах оборонної промисловості, які постачають продукцію в Україну, сталася низка нез’ясованих вибухів та пожеж", - нагадали у матеріалі.
Такі атаки спрямовані на те, аби посіяти хаос та підірвати підтримку України. Вони значно відрізняються за масштабами та рівнем складності, проте мають одну спільну рису - їх часто важко одночасно повʼязати з РФ.
"Ця неоднозначність закладена в сам спосіб організації операцій. Російські спецслужби відійшли від практики покладатися переважно на професійних агентів, яких відправляли по всій Європі. Натомість підозрюваних диверсантів дедалі частіше вербують дистанційно, зокрема через Telegram-канали, і платять їм криптовалютою за виконання окремих завдань - це дозволяє російським розвідникам, які ними керують, безпечно залишатися вдома", - пояснюють у публікації.
Як зазначає The Guardian, реакція Німеччини на невдалий напад дроном у Лейпцигу, швидше за все, була виваженою, аби утримати напругу під контролем, що підкреслює складніше питання - що насправді може зробити Європа, крім санкцій та дипломатичних висилок, не ризикуючи прямим військовим протистоянням.
Водночас однією зі сфер, де Європа може похвалитися більш конкретними діями, є її зростаюча готовність затримувати судна, які повʼязані з "тіньовим флотом" Росії". Зокрема у середу норвезька влада на прохання України затримала російське судно в арктичному архіпелазі Свальбард.
Проте критики кажуть, що таких заходів все ще недостатньо, аби стримати Москву.
"Кожного разу, коли ми нічого не робимо, ми заохочуємо Путіна продовжувати", - висловився один із депутатів Європарламенту, який побажав залишитися анонімним.
Також найбільш рішуче цю позицію відстоюють Польща та країни Балтії, які закликають своїх західноєвропейських союзників займати жорсткішу позицію щодо Росії.
"Гібридна війна - це не просто неприємності в інтернеті. Гібридна війна – це загони вбивць, це підпалювачі, це підривання рухомих поїздів, як у Польщі, це порушення повітряного простору за допомогою дронів і крилатих ракет. Ми маємо переконати Путіна, що такі дії не залишаться безкарними", - заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Також дипломат дещо жартома визнав обмеженість арсеналу засобів Європи. Розповідаючи про реакцію Польщі на попередні операції, у яких підозрювали Росію, він заявив:
"Щоразу, коли Росія вчиняла підпал або намагалася підірвати потяг, що рухався… я закривав одне російське консульство, але в мене закінчилися консульства, які можна було закрити".
Росія та Європа - останні новини
Раніше Bloomberg писав, що "тіньова війна" Путіна проти Європи набирає обертів. На думку оглядача видання, у міру того, як Москва все більше опиняється в обороні проти України, вона переходить у наступ проти Європи.
"Деякі європейські чиновники побоюються ще більш драматичної ескалації - можливо, обмеженого захоплення Росією територій у країнах Балтії, що має на меті втягнути Організацію Північноатлантичного договору у внутрішню суперечку щодо того, як реагувати", - зауважив автор матеріалу.
Водночас оглядач із питань зовнішньої політики The Telegraph Кон Кофлін вважає, що гібридна війна Путіна проти Європи - це не відчай. За його словами, ціллю трьох російських дронів в аеропорту Лейпцига був український вантажний літак, який використовується для перевезення військових вантажів.