Держави, що слабшають, рідко занепадають гідно. Лідери сприймають відступ як приниження і вразливість.
Роками Росія відчайдушно намагається переконати світ, а, по суті, себе - у тому, що вона велика держава.
Але, як пишуть у колонці для The Hill професор міжнародних відносин у коледжі Макалестер Ендрю Летем і науковий співробітник коледжу Макалестер Ліам Атас, можливості для фотосесій на самітах, брязкання ядерною зброєю, вихваляння БРІКС і військові авантюри за кордоном - це не стільки ознаки істинної потужності, скільки тактика слабкого гравця, що намагається замаскувати слабкість, аби відволікти увагу від імперії, що розвалюється.
"За фасадом войовничої великої держави ховається спустошена держава, що виходить із клубу великих держав. Колись незаперечна - а за часів холодної війни, по суті, одна з двох наддержав - Росія сьогодні явно занепадає", - йдеться в їхньому матеріалі.
Фахівці зазначили, що держави, які перебувають у занепаді, нападають і це відбувається з кількох причин, серед яких "запекла ставка на те, що останній кидок кісток може повернути назад занепад". У випадку з РФ, як зазначили автори, це катастрофічна системна війна.
"Щоб зрозуміти сьогоднішню Росію, ми повинні помістити її в цю модель занепаду, дестабілізації та потрясінь. Коли ми це робимо, історичні паралелі виявляються протверезними", - вважають експерти.
У своєму матеріалі вони навели як приклад Німеччину в період Першої світової війни. Експерти зазначили, що 1914 року Німеччина вступила у війну зі страху. Берлін усвідомлював зростаючу міць Росії і дійшов висновку, що Другий рейх не зможе здолати такого гіганта в довгостроковій перспективі.
Більш тривожною була перспектива того, що Росія наближається до моменту "зльоту": здатності швидко мобілізуватися і розтрощити Німеччину спільно з Францією. Німецькі лідери вважали, що очікування означає оточення, а оточення - поразку. Переконані, що час закінчується, вони вдарили першими. Німеччина не була сміливою, але відчайдушною: це була держава, що занепадає, яка поставила все на війну заради збереження свого місця в Європі.
"Та ж логіка переслідує Росію сьогодні. Подібно до Німеччини часів Вільгельма, вона бачить себе оточеною і відстороненою від майбутнього Європи і тому напала на Україну, як колись Берлін на своїх сусідів. Зіткнувшись із маргіналізацією, вона обирає нерозважливий шлях війни як спосіб набути актуальності", - висловили думку фахівці.
Вони зазначили, що в цьому світлі поведінка Росії має історичне підґрунтя - це держава, що слабшає і не може приховати свою стагнацію.
"Сплеск зростання, що почався під час війни, вже йде на спад. Інфляція зростає, споживчі ринки скорочуються, а галузі, не пов'язані з обороною, зазнають труднощів", - написали експерти.
Вони додали, що до цієї проблеми додався ще й демографічний спад. У РФ спостерігається висока смертність, масова еміграція і хронічно низька народжуваність, що призводить до скорочення робочої сили, перевантаженості пенсійної системи і нездатності економіки витримати мілітаризацію.
А армія РФ в Україні знекровлена, довоєнний образ доблесті виявився неспроможним. Втрати в живій силі, техніці та престижі були колосальними.
Однак Кремль посилив дестабілізацію. "Війна - найбільш очевидний прояв цієї тенденції, але не єдиний. Втручання в Африці, на Близькому Сході та в кіберпросторі - це скоріше не кроки висхідної держави, а скоріше розмахування тієї, що падає", - йдеться в матеріалі.
Летем і Атас додали, що так само, постановочні сутички з Китаєм, участь у самітах БРІКС і ядерні спектаклі - це скоріше вистава, ніж реальність, театр великої держави, яка прагне приховати свій занепад.
"Держави, що слабшають, рідко занепадають гідно. Лідери сприймають відступ як приниження і вразливість. Вони прагнуть запобігти йому за всяку ціну. Тим самим вони створюють кризи, які тягнуть за собою всю систему", - зазначили експерти.
"Росія, безсумнівно, занепадає, але вона зберігає здатність генерувати нестабільність. Ядерна держава з розвиненими кіберможливостями і постійним місцем у Раді Безпеки ООН все ще може завдати серйозної шкоди на своєму шляху до краху. Завдання полягає не тільки в тому, щоб стримати російську агресію, а й у тому, щоб управляти її спадом, мінімізуючи системні порушення", - підсумували експерти.
Після нападу на Україну 2022 року низка світових держав запровадила санкції проти РФ. Відтоді країна стикається з постійним тиском на свою економіку.
Як заявляв президент Фінляндії Александр Стубб, після того, як Європа ухвалила 19-й пакет санкцій проти Росії, сукупний ефект серйозно позначається на російській економіці:
"У них закінчилися резерви. Інфляція і процентні ставки перевищують 20%. Їхні темпи зростання нульові або негативні. І їм доведеться підвищити податки. Таким чином, Росія бачить економічну ціну війни", - зазначив він.