"Російські спецслужби не сплять, але військової загрози з боку Придністров’я чи Гагаузії для Молдови та України немає", - колишній голова контррозвідки Молдови Александру Балан

Александру Балан в інтерв’ю УНІАН розповів про вплив РФ на останні події у Придністров’ї, чи несуть "російські миротворці" з ПМР суттєву загрозу, та чи вдасться Кремлю знову отримати "своїх" людей у владі Молдови.

Александру, якщо спостерігати за ситуацією у Молдові, деякі оглядачі зазначають, що в країні піднімають голову проросійські партії. Чи так це і які цьому є причини?

Конституційний суд республіки Молдова відновив діяльність проросійської партії "Шор". Вона партія була знята з передвиборчих перегонів на минулих місцевих виборах, які відбулися торік восени. Цю партію, яка перебуває на першому місті серед проросійських політичних сил, було позбавлено можливості легально працювати у Молдові. Тепер, завдяки рішенню Конституційного суду, її діяльність було відновлено.

Це - один з факторів, який дасть можливість проросійським силам отримати свою частку на майбутніх президентських (які відбудуються у листопаді 2024 року) та парламентських виборах (які будуть у 2025 році).

На другому місці серед проросійських сил - партія соціалістів, яку очолює колишній президент Ігор Додон. Він дуже активно себе поводить на політичній арені в нашій країні. Після теракту у підмосков’ї у "Крокус Сіті Хол" він став одним з перших політичних лідерів, хто висловив свої співчуття рф та поклав квіти до російського посольства у Кишиневі.

Якщо говорити про президентські вибори в Молдові, то наскільки сильними зараз позиції проросійських кандидатів? В Україні можна почути, що ці вибори є ледь не доленосними.

Виходячи з останніх опитувань, в нас відбудеться два тури президентських виборів. На першому місці, згідно з цією статистикою, перебуває пані Санду (чинний президент Молдови Майя Санду, - УНІАН). Припустимо, що другим кандидатом - з боку проросійських партій - буде пан Додон. Однак, згідно з цими опитуваннями, про які я згадую, в нього немає жодних шансів виграти у фіналі. Тобто пані Майя Санду лідирує.

Таким чином, проросійські сили, якщо їх представлятиме Додон, не зможуть перемогти на майбутніх президентських виборах у Республіці Молдова.

А якщо вони зможуть знайти іншого рейтингового кандидата?

Інший кандидат може бути лише проєвропейським. В цьому випадку або Майя Санду, або інший проєвропейський кандидат мають шанси на перемогу. За підсумками президентських перегонів я не бачу зміни зовнішньополітичного курсу Республіки Молдова. На парламентських виборах буде складніше.

Якщо вже ми згадали про парламентські вибори в Молдові, чи вплинуть їх результати на зовнішньополітичний курс держави?

Я і тут не бачу перспектив створення якихось проросійських альянсів, які могли б зашкодити нинішній проєвропейській політиці. За будь-якого розкладу, курс буде збережено і ми будемо далі, разом з Україною, розвивати ту зовнішню політику, яка зараз на столах нашого МЗС та МЗС України.

Як свідчать соціологічні опитування, ні нинішня правляча партія – ПАС, ні соціалісти не отримають більшості. В парламент зайдуть і центристські партії, і праві партії… Отже, їм доведеться створювати коаліції з правих та лівих партій. Думаю, всі вони разом зможуть домовитися та створити проєвропейську коаліцію. Хоча не виключено, що до неї доведеться взяти представників так званих проросійських партій. До речі, у 2019 році в нас була така коаліція. Тоді Майя Санду була прем’єром, а пан Додон президентом.

Доволі велика частка бізнесу в Молдові має російське коріння, або взагалі є російським. Наприклад, компанія "Лукойл". Як ви оцінюєте вплив російського капіталу на політичні процеси, з огляду на формальне приєднання Молдови до антиросійських санкцій?

Значних перспектив у них немає. Дивіться, окрім "Лукойла" у нас є представництво "Газпрому" - "Молдовагаз". Цього року між "Молдовагаз" та "Газпром" закінчується договір. Ми перебуваємо на фінальних етапах переходу до енергопостачання з боку Румунії. Ми бачимо розвиток економіки республіки Молдова з проєктами, які пов’язані з ЄС. Крім того, я бачу, що відкривається перспектива інвестицій з боку України: є можливість для українських нафтових компаній працювати у Молдові.

Давайте поговоримо про останні події у Придністров’ї. "З’їзд" депутатів ухвалив заяву про необхідність допомоги з боку рф, хоча політики Молдови, з якими я спілкувався, стверджують, що місцеві еліти в ПМР не хочуть іти на об’єднання з росією, мовляв, нинішній статус їх цілком влаштовує.

Процес реінтеграції розвивається позитивно. Чому я так кажу? Близько 60% товарів та послуг, які виробляються на лівому березі Дністра, експортуються до ЄС. По-друге, з 1 січня в нас змінився Митний кодекс, яким усі підприємці Придністров’я зобов’язані сплачувати податки до бюджету Республіки Молдова, чого не було досі. Ще один момент – з боку України кордон з Придністров’ям повністю перекритий. Тобто, якщо до повномасштабного вторгнення росії громадяни, які живуть у прідністровському регіоні, могли на придністровських номерах їздити в Україну, могли з придністровськими паспортами їхати в Україну, то зараз цього не відбувається. До чого це призвело? Громадяни, що живуть у Придністров’ї, почали масово отримувати Молдавські як внутрішні, так і закордонні паспорти. Це дозволяє їм вільно пересуватися в Україну та ЄС.

Ще один важливий елемент, який сприяє реінтеграції Молдови, заява так званого міністра закордонних справ Придністров’я Віталія Ігнатьєва про необхідність утилізувати увесь арсенал боєприпасів, який знаходиться у Колбасній. Тобто, прозвучав натяк, що придністровці можуть піти на перемовини стосовно утилізації боєприпасів. Чому він про це висловився зараз? Я думаю,  вони розуміють загрози. Не дай Боже вибухне цей склад, це призведе до гуманітарної катастрофи…

Отже  виходить, що рф, побачивши можливість перемовин про реінтеграцію в Молдові, пішла ва-банк?

Виходить, що так. Навіть після так званих заяв про "приєднання до рф" російська сторона досі не відгукнулася на такий запит з боку Придністров’я. Найбільша проблема росії у зв’язку з Придністров’ям - у рф немає з ПМР жодного сантиметру кордону. Крім цього, завдяки Україні, в рф зараз немає жодної можливості піднімати це питання. Тому Придністров’я і не отримало відповідь на заяву про "приєднання".

У Придністров’ї залишається військовий контингент. Попри те, що це не велика армія, чи існує для Молдови ризик появи "зелених чоловічків"?

Щодо російського контингенту на території Придністров’я, це так звані миротворчі сили рф. Звичайно, російські спецслужби не сплять, вони намагалися і намагаються впровадити під виглядом "блакитних касок" і "зелених чоловічків". Але, наскільки я пам’ятаю, з 2014 по 2018 рік, завдяки спільним зусиллям спецслужб Республіки Молдова та України, ми цей "контингент" змогли скоротити приблизно на 40%. Як цього вдалося досягти? Ми знаходили їх на кордоні й повертати в рф.

З 2019 року, до приходу до влади президентки Маїй Санду, цей механізм було послаблено, росіяни змогли відносити свої сили. Але зараз процес в’їзду та виїзду "зелених чоловічків" було фактично припинено. За офіційними даними, на території Придністров’я було 2,5 тисячі російських військових. Я думаю, що зараз це близько 2 тисяч. Реальної загрози цього контингенту як для України, так і для Молдови, ми не бачимо.

Лишається хіба теоретичний варіант потужного повітряного десанту?

Теоретично, можливий і такий сценарій, однак вони розуміють, що будуть великі втрати.

Зі слів голови Гагаузії Євгенії Гуцул, володимир путін на зустрічі пообіцяв їй серйозну підтримку. Чи варто через це непокоїтися Україні та Молдові?

Знову хочу наголосити, що у рф немає спільного кордону з Республікою Молдова. Тому такі речі - це лише висловлювання, ідеї, що в реальності жодним чином не можуть реалізуватися. Пані Гуцул і так звані лідери Придністров’я, перш за все, є громадянами Республіки Молдова. І вони не повинні забувати, що перебувають під юрисдикцією законів Республіки Молдова. Тобто, в будь-який момент їх можуть притягти до відповідальності за дії проти державності й цілісності Молдови. Вони знають про це і добре розуміють, що, в разі порушення закону, будуть відповідати за законом.

Я думаю, що Придністров’я та Гагаузія після серйозних ракетних атак на Україну з боку рф піднімають голову і висловлюються в інтересах росії. Але військової загрози з боку Придністров’я чи Гагаузії, ризиків для безпеки республіки Молдова та України, я не бачу.

Ярослав Конощук

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News