Через напружені відносини між країнами збільшуються шанси початку нового військового конфлікту на Близькому Сході, вважає аналітик.
Армія США розміщує стелс-бомбардувальники B-2 на авіабазі Дієго Гарсія, таким чином демонструючи готовність завдати потенційних ударів по Ірану через напруження геополітичної ситуації. Проте напад на Іран є складним завданням, адже існує багато ризиків. Про це пише старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва та директор з аналізу політики Близькосхідного форуму Майкл Рубін для 19fortyfive.
За його словами, головними факторами неминучого нападу було б переміщення американських авіаносців якомога далі від вразливих позицій в Перській затоці, що говорило б про підготовку до тривалих операцій.
Як нагадує автор матеріалу,с, що в Індійському океані.
"Цей крок має символічне значення. B-2 не лише є одними з найсучасніших американських літаків, але й майже кожна значна військова операція США на Близькому Сході, починаючи з операції "Буря в пустелі" в 1991 році, починалася з вильотів бомбардувальників з бази Дієго Гарсія", - підкреслив Рубін.
Експерт зауважив, що Іран діяв майже безкарно понад 45 років, адже він прямо чи опосередковано причетний до загибелі тисяч американців. Водночас покійний адмірал Джеймс "Ейс" Лайонс наголошував, що кожна адміністрація президента США, починаючи з Джиммі Картера (39-й президент США - УНІАН), фактично "давала іранському керівництву перепустку".
"Іранський режим грав на майже релігійній вірі Картера в можливість дипломатії, в той час як міністр оборони Рональда Рейгана Каспар Вайнбергер приглушив відплату за вибух казарм морської піхоти 1983 року, побоюючись розлютити Саудівську Аравію", - нагадав автор матеріалу.
За словами Рубіна, починаючи з Джорджа Буша-молодшого, як республіканська, так і демократична адміністрації сподівалися владнати відносили з Іраном. Зокрема вони вважали, якщо притягнути країну до відповідальності, то це підірве можливості дипломатії.
Проте експерт наголосив, що наразі чотири речі змінюють традиційну американську стриманість.
"По-перше, президент Дональд Трамп не обмежує себе дипломатичною мудрістю. Держави регіону зрозуміли це після цілеспрямованого вбивства генерала сил "Кодс" Касема Сулеймані в січні 2020 року", - підкреслив Рубін.
Другою причиною, на думку аналітика, є ядерний прогрес Ірану, який ніхто не може заперечити:
"Прихильники Спільного всеосяжного плану дій 2015 року можуть звинувачувати Трампа у виході з угоди через різке збільшення обсягів збагачення урану в Ірані, але вони випускають з уваги два факти: збагачення урану в Ірані відбулося не після виходу Трампа, а коли адміністрація Байдена скасувала санкції "максимального тиску", а ядерна угода 2015 року не звільнила Іран від його зобов'язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї".
По-третє, Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї переступив червоні лінії, атакувавши Ізраїль.
"Дійсно, схоже, що Хаменеї, можливо, хоче, щоб Сполучені Штати напали, розраховуючи на те, що він зможе згуртувати іранців навколо прапора, щоб компенсувати свою падаючу легітимність. Він може помилитися, особливо якщо Ізраїль зможе діяти з точністю і уникнути супутніх втрат. Це не надумано. Іранці сьогодні засуджують контрпереворот 1953 року проти прем'єр-міністра Мохаммеда Мосаддега, але мовчать про американську окупацію Ірану всього десятьма роками раніше", - зазначив експерт.
Четвертим фактором є психологія верховного лідера Ірану, адже Хаменеї присвятив усе своє життя для знищення Ізраїлю, тому його его бажає бачити цю справу завершеною до того, як він помре, підсумував Рубін.
Експерт наголосив, що завдати удару по Ірану буде складно.
"Відповідно, будь-яка значна військова акція з ліквідації ядерної програми Ірану, його терористичної інфраструктури або режиму вимагала б спочатку нанесення ударів по ворожих аеродромах, командно-контрольних центрах і зенітних батареях, що вимагало б щонайменше 1400 вильотів", - пояснив він.
За його словами, гарна новина полягає в тому, що Ізраїлю не потрібно буде знищувати ядерні об'єкти, а лише зруйнувати входи та виходи з них. Проте поганий сценарій для США - це якщо Ізраїль розпочне конфлікт, проте не зможе його закінчити.
"Ізраїль розвіяв ці побоювання своїми ударами у відповідь у квітні і жовтні 2024 року. Їх точність також зменшила деякі занепокоєння. Команда Трампа також розуміє, що ізраїльський флот пілотує більше німецьких підводних човнів, ніж німецький флот. Хоча єврейська держава потребує зброї, адміністрація Трампа, схоже, готова надати її", - додав аналітик.
Рубін зауважив, що одним з показників таких намірів США також буде виведення американських авіаносців з Перської затоки.
"Це може здатися нелогічним, але авіаносці, розташовані так близько до Ірану і на мілководді, є вразливими для безпілотників, мін, швидкісних катерів і протикорабельних ракет. Припарковані за 400 миль (понад 640 км - УНІАН) на півночі Індійського океану? Американські літаки можуть завдати удару по Ірану, але не наразитися на відплату", - проаналізував експерт.
Автор матеріалу вважає, що американські об'єкти у Перській затоці після атаки по Ірану будуть у стані підвищеної бойової готовності, проте авіаносці, припарковані поза межами досяжності Ірану можуть стримати це.
"Корпус вартових ісламської революції також, ймовірно, розуміє, що не може розраховувати на жодну групу, окрім хуситів. Ці підтримувані Іраном іракські шиїтські ополченці? Прем'єр-міністр Мухаммад Шиа ас-Судані успішно змусив їх відступити протягом минулого року, за що йому не вистачає похвал", - розмірковує експерт.
Рубін підсумував, що наразі все говорить про те, що на Близькому Сході може розпочатися новий конфлікт:
"Шахові фігури стають на свої місця. Іранський режим був би нерозумним, якби вважав, що обмеження останніх 45 років діють і сьогодні. Чи можливий напад? Так. Сигналом про неминучість стане передислокація американських кораблів за межі Перської затоки для стримування конфлікту або завдання другого удару в разі необхідності".
Раніше видання Associated Press писало, що Іран відмовився від прямих переговорів зі США щодо своєї ядерної програми. Зокрема президент країни заявив, що США повинні довести, що можуть побудувати довіру.
Водночас, як повідомили в Axios, Трамп встановив Ірану жорсткі терміни для нової ядерної угоди. У листі, який президент США направив Ірану, він пригрозив наслідками, якщо Тегеран відхилить ініціативу та продовжить розвивати свою ядерну програму.