Нинішній політичний вплив адміністрації Трампа спрямований на тиск і примус і не приймає критики.
Зовнішня політика адміністрації Дональда Трампа демонструє явний перекіс у бік застосування "жорсткої сили" при одночасному зниженні ролі "м'якої сили", що може негативно позначитися на міжнародному впливі США. Про це йдеться в аналітичному матеріалі оглядача журналу Foreign Policy і професора Гарварду Стівена Уолта.
Автор нагадує, що поняття "м'якої сили", яке запровадив Джозеф Най, означає здатність держави досягати своїх цілей за рахунок привабливості – цінностей, інститутів та міжнародного іміджу.
"Держави, що володіють значною "жорсткою силою", могли примушувати інших за допомогою сили та залякування або пропонуючи допомогу й захист; держави з великою кількістю "м'якої сили" користувалися великим впливом, тому що інші хотіли бути схожими на них, погоджувалися із принципами, які вони відстоювали, або вважали їх модними, успішними і навіть "крутими", – зазначає автор.
Згідно з оцінкою Уолта, Вашингтон робить ставку на тиск і примус. Зокрема, йдеться про використання тарифів як інструменту впливу на партнерів, розширення застосування військової сили за кордоном, а також жорстку риторику на адресу інших країн.
"За Трампа 2.0 переконання, що "жорстка сила" – це все, що потрібно, стає більш ніж очевидним. Адміністрація використовувала загрозу запровадження мит, щоб змусити торгових партнерів укласти односторонні економічні угоди, і клянеться продовжувати ці зусилля, незважаючи на рішення Верховного суду, яке їх скасовує", – пише експерт.
Автор також вказує на заяви президента США на адресу лідерів інших держав, включаючи Володимира Зеленського, а також на такі дії, як блокада Куби та військові операції проти Ірану.
Окрему увагу в матеріалі приділено тому, що застосування сили, на думку автора, дедалі рідше супроводжується спробами дипломатичного обґрунтування. "Мета – залякувати, а не переконувати", – йдеться в тексті.
"Коли президент погрожує знищити іранську цивілізацію або коли міністр оборони відмахується від міжнародного права і хвалиться, що американські війська не будуть "щадити" супротивників (що є військовим злочином), стає ясно, що їхня мета – залякати", – пише професор.
Крім того, експерт стверджує, що низка рішень всередині США – скорочення міжнародних програм, ослаблення дипломатичної присутності та тиск на освітню сферу – підривають довгострокову привабливість країни. На його думку, це може призвести до зниження глобального впливу США, тоді як позиції інших держав, включаючи Китай, посилюються.
Водночас автор підкреслює, що Сполучені Штати зберігають значний потенціал "м'якої сили", однак за умови подальшого перекосу в бік силових методів іншим країнам буде складніше відокремлювати образ країни від дій її керівництва.
Яскравим прикладом подібних заяв нинішньої адміністрації США можна вважати ситуацію на Кубі. Дональд Трамп під час виступу у Форум-клубі Палм-Біч у Флориді заявив, що США "майже миттєво" захоплять Кубу. Президент США підкреслив, що це станеться після того, як "він завершить іншу війну".
Крім того, Трамп заявив про введення додаткового мита на легкові та вантажні автомобілі, вироблені в Європі. За його словами, ЄС нібито не дотримується умов раніше укладеної торговельної угоди.