Експерти поділилися, які проблеми це рішення може створити для українських біженців.
Уряд Німеччини незабаром планує розглянути законопроєкт, який подало Міністерство праці щодо реформи соціальної допомоги українцям, пише Deutsche Welle.
Видання пояснює, що Кабінет міністрів має ухвалити рішення, чи будуть українці, які прибули в Німеччину після 1 квітня 2025 року отримувати соціальну допомогу або ж перейдуть до системи виплат за законом про виплати шукачам притулку.
Виплати українським біженцям в Німеччині
В країні з лютого 2025 року почали періодично з'являтися новини про намір влади скоротити соціальні виплати українським біженцям. Партії створеної в уряді коаліції у Німеччині - Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС), а також Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) оголосили, що українцям, які звернулися по допомогу після 1 квітня поточного року, Німеччина буде платити менший розмір соціальної допомоги порівняно з тими, хто прибув до цієї країни раніше.
Видання пояснює, що замість пакета соціальної допомоги "бюргергельд", який становить 563 євро на одиноку людину, а також включає оплату медичного страхування, оренди житла та опалення, новоприбулим громадянам України мали б забезпечувати допомогу обсягом у 441 євро. Пояснюється, що саме таким є розмір прожиткового мінімуму в Німеччині для прохачів притулку з усього світу.
Чи можуть скасувати виплати таким українцям заднім числом?
"У законопроєкті закладено механізми, які дозволяють уникнути застосування принципу зворотної дії стосовно осіб, які прибули після 1 квітня", - запевнила міністерка праці і соціальних питань ФРН Бербель Бас.
Також вона зазначила, що в разі ухвалення законопроєкту, перехід українців у нове правове поле здійснюватиметься поступово.
З якими проблемами можуть ще зіштовхнутися українці?
Юристи зазначили, що суперечки можуть виникнути в разі ухвалення змін стосовно українських біженців, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року та які зараз орендують житло.
"Залежно від того, що саме буде прописано в законі, через три місяці, коли спливуть стандартні терміни розірвання договору оренди, може постати питання, що людей виселятимуть на вулицю або у притулок для біженців", - розповів виданню експерт з питань соціального захисту юридичної компанії Plagemann Rechtsanwälte Томас Франц.
Видання зазначає, що якщо уряд Німеччини скасує дотації й на оренду житла, за таким принципом, соціальна служба мала б продовжити платити за нього ще пів року.
Окрім цього, якщо уряд ухвалить законопроєкт, його ще мають погодити федеральні землі. Наразі соціальні виплати "бюргергельд", які отримують українські біженці, покриваються з цілої низки фондів, зокрема за рахунок дотації з федерального бюджету.
Утримання новоприбулих українців, переведених на звичайну процедуру лягає на плечі місцевих бюджетів. Також місцева влада буде в такому випадку відповідати за розміщення українських біженціву притулках і соціальних помешканнях, якщо з ними розірвуть чинні договори оренди житла.
Раніше УНІАН повідомляв, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що молоді українські чоловіки, яким нещодавно дозволили виїзд з країни, мають захищати свою Батьківщину, а не їхати до їхньої країни. Мерц додав, що "попросив президента України Володимира Зеленського забезпечити це". Він також підтвердив наміри щодо скорочення розміру соцвиплат деяким українцям.
Також ми писали, що кількість українців, які отримали тимчасовий захист в Євросоюзі, сягнула найвищого рівня з серпня 2023 року. Видання die Zeit припускає, що це пов'язано з дозволом влади України українським чоловікам віком від 18 до 22 років вільно виїжджати з країни. Зазначається, що частка повнолітніх чоловіків серед українців, які отримали захист, зросла до 47%. Станом на кінець вересня 2025 року в Євросоюзі перебувало 4,3 мільйона українців із тимчасовим захистом.