Зіткнувшись з економічним шоком, загрозою нової міграційної кризи та тиском всередині коаліції, Мерц робить різкий розворот.
Лише минулого тижня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц був "на одній хвилі" з президентом США Дональдом Трампом щодо цілей війни в Ірані. Тепер він звучить вже не так захоплено. Найвпливовіший лідер Європи пішов на ризик, намагаючись триматися ближче до Вашингтона в перші дні конфлікту, тоді як його колеги, такі як прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес і президент Франції Еммануель Макрон, засудили американо-ізраїльські удари як незаконні.
Але тепер Мерц змушений зробити різкий розворот, оскільки економічні наслідки та наслідки для безпеки найбільшої економіки ЄС стають дедалі очевиднішими; він публічно висловлює свої побоювання щодо того, що у Трампа немає стратегії виходу для припинення бойових дій у Перській затоці, пише Politico.
Під час недавнього візиту до Норвегії Мерц висловився в найкритичнішому тоні на сьогоднішній день. Він стверджував, що війна порушила "серйозні питання" безпеки і додав: "Вона має значний вплив на наші витрати на електроенергію і потенційно може спровокувати масштабну міграцію".
Ці заяви далекі від тих, які були зроблені під час поїздки до Вашингтона минулого тижня, пише ЗМІ. Відвідавши Трампа в Овальному кабінеті, Мерц висловив підтримку військовим цілям США. Він улесливо посміхався, коли президент хвалився збитками, завданими Ірану авіаударами США, і заявляв, що Берлін повністю солідарний з Вашингтоном у необхідності ліквідації диктатури в Тегерані.
Але у канцлера, схоже, більше немає настрою сміятися, оскільки наслідки війни, яка ось-ось перейде у третій тиждень, дедалі більше загрожують безлічі німецьких і європейських інтересів, зазначають журналісти. Політична ізоляція Мерца серед ключових європейських союзників і зростаючий тиск з боку його лівоцентристського партнера по коаліції, Соціал-демократичної партії (СДПН), підштовхнули канцлера до більш жорсткої позиції щодо війни в останні дні.
Повідомляється, що Мерц дедалі більше побоюється, що іранська війна поглибить величезні економічні проблеми його країни – при цьому й без того страждаючий виробничий сектор Німеччини отримає ще один удар через стрімке зростання цін на енергоносії. Він також переймається тим, що це може загальмувати зусилля Європи щодо припинення повномасштабної війни Росії в Україні та потенційно спровокувати нову кризу біженців саме в той момент, коли він бореться за те, щоб не дати ультраправій антиімміграційній партії "Альтернатива для Німеччини" (АдГ) стати найпопулярнішою політичною силою в країні.
Мерц також засудив рішення адміністрації Трампа пом'якшити нафтові санкції проти Росії в спробі знизити світові ціни на нафту, побоюючись, що цей крок послужить лише поповненню військового бюджету Кремля і підтримає повномасштабне вторгнення Москви в Україну. Він назвав цей крок "помилковим". "Ми хочемо гарантувати, що Росія не скористається війною в Ірані для ослаблення України", – додав Мерц.
Мерц надсилав суперечливі сигнали щодо Ірану з того часу, як США та Ізраїль розпочали свої атаки. Наступного дня після першого штурму Мерц висловив сумнів у тому, що їм вдасться повалити режим у Тегерані, і попередив про "болото" за іракським сценарієм. Проте, за його словами, Німеччина не в тому становищі, щоб "читати нотації" своїм союзникам, і підтримує їхню мету – зміну режиму.
Ці суперечливі сигнали призвели навіть до розгубленості уряду Ірану щодо позиції Німеччини.
"Ми не знаємо, яка реальна позиція Німеччини", – заявив посол Ірану в Німеччині Маджид Нілі Ахмадабаді. "Ми чуємо різні голоси всередині уряду".
Однак Мерц зайняв дещо жорсткішу позицію щодо ударів США та Ізраїлю, коли, стоячи поруч із прем'єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем у Берліні, висловив занепокоєння тим, що у США та Ізраїлю немає плану щодо припинення конфлікту. "Ми не зацікавлені в нескінченній війні", – сказав тоді Мерц.
Мерцем, зокрема, рухають економічні ризики затяжної війни, особливо з огляду на те, що енергоємний виробничий сектор Німеччини, який почав буксувати ще до початку війни, особливо вразливий до стрибків цін. "Перспективи зростання, ймовірно, продовжать погіршуватися", – написала Вероніка Грімм, одна з провідних економісток країни, в есе для німецької газети Handelsblatt. "Для Німеччини це означає, що надії на повернення до зростання знову придушені".
Очікується також, що Німеччина опиниться серед країн ЄС, які найбільше постраждають, якщо ескалація війни на Близькому Сході призведе до нової кризи біженців. Німеччина була б найпопулярнішим напрямком для іранців, які тікають від війни: 28 відсотків іранців назвали її найбільш ймовірним місцем призначення, згідно з дослідженням берлінського фонду Rockwool Foundation. Це багато в чому пов'язано з тим, що в Німеччині вже проживає велика кількість іранських біженців.
"Німеччина не є стороною цієї війни, і ми не хочемо нею ставати", – сказав Мерц. "І в цьому відношенні всі наші зусилля зосереджені на припиненні війни".
Раніше УНІАН повідомляв, що США пообіцяли винагороду в розмірі до 10 млн доларів за інформацію про лідерів Ірану. Держдеп США наголошує, що КВІР несе відповідальність за численні напади на американців та об’єкти США, зокрема ті, що призвели до загибелі громадян США.
Крім того, ми також розповідали, що Путін пропонував Трампу перевезти до Росії 450 кг збагаченого урану Ірану.
450 кілограмів іранського урану, збагаченого до 60%, всього за кілька тижнів можна перетворити на уран для військового призначення, якого вистачить на виготовлення понад 10 ядерних бомб.