Світ, а особливо КНР, уважно стежить за ситуацією на Близькому Сході. Китай, зокрема, цікавиться статистикою іранських ударів - відстежує типи ракет, кількість, вартість перехоплення. І в цьому контексті цікава логіка сторін щодо обміну ударами.
Так, в атаках Ірану різко знижується як загальна кількість запусків, так і частка балістики - з 38% до 14% (від загальної кількості). Причина - поразка пускових установок. Кількість дронів також падає. Але, судячи з усього, проти країн Аравійського півострова поки використовуються старі (найпримітивніші) зразки "Шахедів". Частка більш досконалих незначна.
Крилаті ракети Іран практично не використовує (хоча має запас у кілька тисяч).
Логіка США та Ізраїлю - у знищенні керівництва країни, персоналу пускових і, власне, самих пускових. Заводи, які були на поверхні, були "винесені" ще раніше.
Таким чином, комплексу для запуску балістичних ракет, ймовірно, вистачає на 1-2 пуски. Один раз "засвітилися", на другий вже був приліт по них. При цьому, для "невеликих" цілей починають використовувати власні аналоги "Шахедів".
У той же час, у держав "під ударом" виснажуються ресурси ППО (про що вже з'являлася інформація вчора і позавчора). Причому, якщо судити по кадрах перехоплень, на одну ціль країни Затоки і часто Ізраїль витрачають від 2 до 4 ракет.
До того ж, Іран вразив два радари: один - раннього попередження про балістику (AN/FPS-132 Block 5 - і якщо пошкодження істотні, це дуже погано для США та Ізраїлю), другий - до системи THAAD В ОАЕ (на Аравійському півострові залишилося два).
З точки зору обміну ракетними ударами маємо логіку:
Ізраїль і США послідовно "виносять" пускові, як тільки ті позначать себе (запуском ракет).
Розрахунок на те, що незабаром у Ірану не залишиться можливостей для атак як з точки зору обладнання (наприклад, пускових), так і з точки зору персоналу - цілевказівка, власне розрахунки тощо.
Іран працює на виснаження систем ППО і розчищає "сліпі зони". Розрахунок на настання дефіциту ракет до комплексів ППО. І в цей момент Іран може "викласти козирі" - згадуємо про мізерно малу частку крилатих ракет і про досить старі моделі шахедів.
Питання лише в тому, у кого ресурси почнуть закінчуватися швидше.
У момент, близький до виснаження, сторони почнуть домовлятися.
