Розпочинаючи операцію проти Ірану, був упевнений, що вона буде така ж успішна, як захоплення Мадуро, пише видання.
Війна проти Ірану, яку веде президент США Дональд Трамп, може мати серйозні економічні наслідки для американців, зокрема через різке зростання цін на нафту та пальне, що, зрештою, призведе до поразки самого Трампа. Про це йдеться у матеріалі британського видання The Guardian.
Видання зазначає, що Трамп, розпочинаючи операцію проти Ірану, був упевнений, що вона буде така ж успішна, як захоплення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. І навіть обстріли Іраном Ізраїлю та країн Перської затоки нічого не змінили в переконанні очільника Білого дому.
Про це свідчать його заяви. Президент США писав у соцмережах, що короткострокове подорожчання нафти є "невеликою ціною за безпеку і мир" після усунення іранської ядерної загрози. Він також наголошував, що американська економіка здатна витримати такі коливання.
Автор пише, що США, можливо, найкраще серед розвинених економік захищені від різкого зростання цін на енергоносії, адже там більшу роль відіграє природний газ, внутрішня ціна на який не така чутлива до коливань на світових ринках, як ціна на нафту.
"Але яким би сильним не виглядав Трамп зараз, він усе ж може зазнати поразки. Ідеться не про військову поразку від того, що залишилося від іранських збройних сил. Йому загрожує поразка від єдиної сили, яка коли-небудь могла зупинити американські військові авантюри, - опір американської громадськості", - пише автор.
За його словами, війна проти Ірану від самого початку була глибоко непопулярною, і це "рідкісний випадок для країни, де зазвичай підтримують відправлення молоді на війну навіть за сумнівних підстав". А економічні наслідки цієї операції, стверджує він, "навряд чи підвищать популярність цього конфлікту в майбутньому".
У статті ідеться, що навіть енергетична самодостатність США не може повністю захистити країну від глобального цінового шоку. Хоча імпорт нафти до Сполучених Штатів значно знизився завдяки зростанню внутрішнього видобутку, вартість пального визначається світовими ринками.
Наразі ціни на бензин у країні вже перевищили 3,5 долара за галон, і це найвищий показник з моменту вступу Трампа на посаду. За прогнозами уряду, до рівня 2025 року ціни можуть повернутися лише восени 2027-го, тоді як дизель залишатиметься дорожчим за довоєнний рівень щонайменше до кінця наступного року.
"Транспортні компанії здебільшого перекладуть вищі витрати на клієнтів. Фермери, які зіткнуться зі зростанням цін на пальне та добрива, також закладуть їх у вартість продуктів харчування. Ритейлери та авіакомпанії теж постраждають від зростання витрат на пальне", - пояснює автор статті.
Це, пише він, позначиться на березневих даних щодо інфляції, яка у лютому стабілізувалася на рівні зростання 2,4% у річному вимірі. І все це заважатиме Федеральній резервній системі знижувати відсоткові ставки. Тим часом дорогий бензин на заправках, ймовірно, вдарить по продажах улюблених американцями позашляховиків. Зрештою, усе це боляче вдарить по рейтингах Трампа.
У матеріалі йдеться, що президент США розуміє ці ризики, тому робить усе можливе, щоб знизити ціни на нафту. Адміністрація представила план страхування танкерів та їхнього супроводу через протоку. Вона також пом’якшила санкції щодо частини російського нафтового експорту і розглядає способи розширення видобутку нафти у Венесуелі, щоб компенсувати можливий дефіцит постачання.
"Але, щоб розвернути найбільший стрибок цін на нафту за понад три десятиліття, цього буде недостатньо. Або війна має завершитися, або США повинні настільки послабити можливості Ірану, щоб країна більше не могла загрожувати нафтовим танкерам, які проходять через Ормузьку протоку", - стверджується у статті.
Судячи з публічних заяв, Трамп вірить, що може домогтися "безумовної капітуляції" Тегерана і що війна "практично завершена". Проте, зазначається, можна зруйнувати країну авіаударами і все одно не виграти війну в довгостроковій перспективі. Адже ні Корпус вартових Ісламської революції, ні "Басідж" просто так не складуть зброю.
The Guardian припускає, що Трамп може відмовитися від вимоги "безумовної капітуляції", вигадати альтернативні підстави для оголошення перемоги і повернути свою флотилію додому, але це навряд чи виглядатиме переконливо. Або ж він може направити наземні війська чи продовжувати бомбардування.
"Жоден із цих підходів не є швидким, а це означає, що економічний біль від цієї війни, найімовірніше, затягнеться. І Трамп може зрозуміти, що, яким би легким не було захоплення Мадуро, "обезголовлення" суперників США не обов’язково є виграшною стратегією в усьому світі", - підсумовує автор.
Як повідомляв раніше УНІАН, Трамп відмовився укладати угоду про припинення вогню з Іраном. "Я не хочу цього робити, тому що умови поки недостатньо хороші", - підкреслив він у розмові з журналістами. Президент відмовився конкретизувати вимоги США, водночас він підтвердив, що фундаментальною частиною будь-яких майбутніх домовленостей має стати повна й абсолютна відмова Ірану від ядерних амбіцій. Трамп наполягає, що будь-які фінальні умови мають бути "вкрай надійними" та "дуже чіткими".
На думку сенатора-демократа від штату Коннектикут Кріса Мерфі, Трамп втратив контроль над війною з Іраном. За його словами, він сильно прорахувався в оцінці здатності Ірану завдати удару у відповідь, у результаті "регіон занурився в хаос". Сенатор вважає, що якщо Ормузька протока залишиться закритою, це призведе до глобальної рецесії, і, "можливо, вже занадто пізно".