Попри масу гострих воєнних конфліктів по світу, на Генасамблеї ООН топ-темою був ШІ та боротьба за право регулювати його розвиток. Дійсно, воєнний ШІ може допомогти у війнах. А також покінчити з усіма воєнними конфліктами – і з людством.
Нові технології завжди викликають недовіру або навіть паніку. Але зазвичай це стосується людей далеких від технологій. Але якщо самі фахівці починають публічно панікувати та схожим чином висловлюватися про ШІ, пророкуючи "Кінець Світу", то це вже "дзвіночок".
"Ми знали, що світ вже не буде таким, як був. Хтось сміявся, хтось плакав. Більшість мовчали", - так дослідник Роберт "Руйнівник світів" Опенгеймер описував момент винайдення першої атомної бомби.
УНІАН розпитав фахівців, наскільки значними є безпекові загрози та переваги від штучного інтелекту для світу та України.
На вересневому засіданні Генасамблеї ООН ШІ став головною темою, якої торкалися фактично всі виступаючі. Одні намагалися "застовбити" собі місце світового регулятора ШІ (як британці), інші боролися, щоб це не робили без них (як фіни, які об’єднали ще 20 "середніх" країн проти переділу галузі ШІ "великими" країнами).
А, ось, Дональд Трамп, за звичкою, все перейменовував – відтепер у США "штучний інтелект" буде називатися "суперінтелект", - та готувався до зустрічі з очільником Китаю, де тема ШІ була також у фокусі. І не дарма – днями хибний аналіз ШІ ситуації на Близькому Сході ледь не призвів до війни між США та КНР.
Це все відбувається на тлі росту ескалації з боку Кремля, який застосовує весь спектр можливостей ШІ-технологій – від розвідки, кібератак та інформаційних провокацій в якості гібридних атак на ЄС і до його інтеграції у зброю для використання на українських фронтах.
Про використання ШІ Кремлем (а також іранцями та китайцями) компанія Anthropic видала 21 вересня цілий звіт. Там вказано, зокрема, що РФ не лише використовувала американські ШІ-агенти для шпигунства чи провокацій у соцмережах, але й для зламу поштових скриньок українських виробників дронів. Власне, після цього британський прем’єр Бернем і загорівся ідеєю контролювати світовий ШІ – щоб обмежити діяльність росіян.
Втім, українці проти РФ, схоже, використовують ШІ ще активніше – як для кібератак по тилах, так і на фронті. Принаймні на це звертають увагу деякі фахівці, як на важливу перевагу ЗСУ над кількісно переважаючою армією РФ. Для обох сторін війна стала полігоном для інновацій.
І це без урахування того, що сам ШІ про це все думає. Адже саме безконтрольний саморозвиток ШІ-моделей фахівці називають ключовою загрозою для всього людства.
За сценарієм "Термінатора", ШІ отримав доступ до ядерних арсеналів та розбомбив весь світ. Сучасний ШІ - ще не той, що у кіно (він не має повноцінної свідомості та намірів навмисно щось "захоплювати"). Проте у серпні стало відомо, що Військово-повітряні сили США шукають систему штучного інтелекту, яка допоможе обслуговувати міжконтинентальні балістичні ракети Minuteman III – саме з цього й починається франшиза "Термінатор".
Як колись була "ядерна гонка", так зараз відбуваються перегони у галузі мілітарі-ШІ. Однак СЕО компанії ToDo Олексій Бардаков досить песимістичний щодо цих загроз.
"ШІ зараз - це ядерна зброя в ХХ сторіччі. Якщо не вдасться зарегулювати його так само, як зарегулювали використання ядерної зброї, то ШІ швидко закінчить всі конфлікти - нікому буде конфліктувати. У людства зараз дуже хиткий баланс", - "заспокоює" нас експерт.
Ігор Шкурко керівник R&D у компанії IT SmartFlex (група компаній "Водафон Україна") вказує, що ШІ у війнах - це вже сьогодення. З його слів, Anthropic у вересневому звіті описала, як російське державне угруповання використовувало її ж сервіс Claude проти українських і європейських урядових та оборонних структур - для розвідки, написання шкідливого коду й керування атакою.
"Причому шкідливе ПЗ автоматично переписувалося, щойно його виявляв захист. Один зі зламів зайняв 2–3 години замість роботи цілої команди. Головний висновок звіту: складні атаки більше не потребують складних атакувальників", - каже експерт у коментарі УНІАН про радикальне здешевлення й доступність кібератак.
Українська рада зброярів (УРЗ) додає УНІАН більше прикладних нюансів. Зокрема, там кажуть про рекурсивне самовдосконалення ШІ як головний ризик – як загалом для галузі, так і відносно саме воєнного ШІ теж.
"Прогрес у можливостях ШІ прискорюється значно швидше, ніж розв'язується проблема його керованості. На відміну від авіації чи фармацевтики, у сфері штучного інтелекту відсутній незалежний регулятор із правом блокувати релізи, а висока конкуренція змушує компанії поступатися вимогами безпеки. Під тиском перегонів розробники поступово розмивають власні запобіжники, - кажуть у громадській спілці. – Створити просто "правильно навчену" модель недостатньо. Критично необхідні жорстка мережева ізоляція, чітко окреслені дозволи, безперервний моніторинг та надійний механізм аварійного припинення роботи".
У контексті проблеми "запобіжників" в УРЗ вказують на ту ж компанію Anthropic, яка у лютому 2026 року сама послабила власні правила безпеки заради конкурентних переваг – скасувала обов'язкове правило зупиняти розробку моделей у разі ризиків, замінивши його на "публічні рекомендації".
Як для ШІ-моделі подвійного призначення, якою є Claude, це досить неоднозначне рішення. Після таких покращень нема чого дивуватися, що і сам ШІ дозволяє собі більше, і що його активніше використовують зловмисники (у тому числі афільовані з агресивними диктатурами).
Втім, Дмитро Зікрач, AI Lab Technical Leader у SoftServe, вважає, що це наслідок безпорадності Anthropic – вони просто визнали, що не можуть контролювати свої моделі. Він нагадує, що ще двадцять років тому кіберпростір визнали окремим театром війни поряд із сушею, морем, повітрям і космосом.
"І це не просто нове покоління кіберзброї: великі мовні моделі працюють одночасно з кодом, текстом і рішеннями, тому їм однаково доступні злам інфраструктури, інформаційна операція на мільйони людей і планування дій на полі бою. Боротьба за цей театр уже відкрита", - каже експерт.
З його слів, Китай вже обмежує виїзд провідних фахівців, США посилюють експортний контроль, а Anthropic у вересневому звіті визнає, що її моделями, попри обмеження, користувалися групи, пов'язані з Китаєм, РФ та хуситами. Запобіжники не працюють.
"Висновок простий: заборонити доступ до моделі неможливо. Вона так чи інакше потрапить у чужі руки. Перевагу дає не володіння моделлю, а швидкість, з якою її вбудовують у реальні системи, і якість даних, на яких її навчають", - каже пан Зікрач.
А щодо якості та кількості даних щодо практичного застосування ШІ-моделей у бойових діях – навряд чи десь у світі знайдеться країна, де цих даних накопичено більше, ніж в Україні.
Дмитро Зікрач пояснює, що на полі бою залучення моделей ШІ може виглядати по-різному: дрони, які самостійно завершують місію після втрати зв'язку під радіоелектронною боротьбою; обробка розвідданих, де модель за хвилини робить те, на що штабу потрібні дні; кібератаки, які пише і адаптує машина; інформаційні операції, персоналізовані під кожну аудиторію.
"Для України баланс, на мою думку, на боці можливостей. У нас є те, чого немає ні в кого з союзників: найбільший у світі масив реальних бойових даних, власне виробництво і культура, де рішення проходять шлях від ідеї до фронту за тижні. Саме дані і швидкість ітерацій, а не розмір моделі, вирішують у цій гонці, - каже він. – Загрози також реальні: у супротивника більше ресурсів, але передові моделі належать іноземним компаніям, які можуть змінити правила доступу будь-якого дня".
Відповідь на ці загрози, як каже фахівець, вже відома – нам потрібно інвестувати в моделі на власних даних, запускати критичні системи локально, без залежності від хмарних технологій, і тримати бойові дані всередині контрольованого периметра.
"Україна вже давно не полігон для чужих технологій. Ми самі розробляємо і випробовуємо в бою зброю нового покоління. Питання в тому, чи зможемо ми зробити ШІ такою ж нашою перевагою, як стали дрони та інші наші здобутки", - запевняє нас пан Зікрач.
Сергій Кривонос, провідний інженер-програміст АТ "ІнфоПлюс", вказує, що ШІ вже змінює правила на полі бою та підходи до розробки озброєння. Він згоден, що для України це і можливість, і загроза одночасно, бо противник отримує ті ж самі інструменти.
Це ставить перед українськими фахівцями моральні дилеми.
"Якщо ворог обходить обмеження великих моделей і використовує їх у військових цілях, то чи можемо ми дозволити собі дотримуватися всіх правил провайдерів і через це поступатися ворогу можливостями? - питається він. – На жаль, наша стриманість його не стримує. Те, що ми відмовимося від певної можливості, не означає, що від неї відмовиться ворог. І для України ціна такої різниці може вимірюватися життями".
В Українській раді зброярів додають, що військовий ШІ - це вже не окрема галузь, а "технологічний шар", що пронизує всі функції сучасних озброєнь на трьох рівнях:
Всі ці системи поля бою об’єднують більш глобальні системи, які збирають та "сортують" зібрані дані у єдину базу.
"Зрілим напрямом є розвідувально-аналітичні платформи, які об'єднують різнорідні джерела даних у єдиний цикл ураження. Платформи на кшталт MetaConstellation від Palantir агрегують дані супутників та радарів, фільтруючи хибні цілі. Система Maven Smart System інтегрує розвіддані з дронів, радарів і наземних сенсорів, а Gotham нормалізує відеопотоки, перехоплення та соцмережі, вибудовуючи варіанти дій з оцінкою ймовірності успіху та ризиків", - додають у асоціації конкретики щодо практичного застосування ШІ вже зараз, а не у далекому 2030 році.
Фахівці УРЗ акцентують, що верифікована інформація з реального поля бою є найдефіцитнішим ресурсом у сфері ШІ, і Україна володіє нею в обсязі, недоступному жодній іншій країні світу. Водночас існує дзеркальний ризик – залежність від іноземних платформ та обчислювальних ресурсів, а також питання розпорядження цими цінними даними. При цьому, як показує російсько-українська війна, яка є "військово-технічними перегонами безпрецедентного темпу", будь-яка перевага є тимчасовою.
"Будь-яке нове технологічне рішення українських розробників підвищує можливості Сил оборони, але ворог швидко здійснює дзеркальні кроки. Через надзвичайно високу динаміку та багатофакторність умов надати достовірні довгострокові прогнози щодо розвитку ситуації наразі неможливо, - пояснюють УНІАН у Раді. – Асиметрична перевага України полягає не в масштабі ШІ-моделей чи обчислювальних потужностях, адже конкурувати зі США чи Китаєм ми не можемо. Наш головний козир – це швидкість інтеграції технологій та унікальний доступ до бойових даних".
Загалом, військовий ШІ - це вже не окремі розробки, а новий глобальний ринок, вкрай перспективний і для України.
Структуризація ринку військового ШІ, за оцінками фахівців УРЗ, відбувається за трьома траєкторіями одночасно.
"Перша – це адаптація комерційних моделей загального призначення (військові версії ChatGPT, Claude Gov, Llama для держустанов). Друга – розробка спеціалізованих оборонних платформ з нуля ("суверенний ШІ" від Palantir). Третя – формування вертикальних консорціумів (об'єднання Palantir, Anduril, SpaceX, OpenAI та інших), що замикають повний ланцюг від розмітки даних до бойових систем, - перелічують ШІ-сервіси в УРЗ. – Ключовим критерієм відбору військових ШІ-рішень залишається безпека даних. Повна ізоляція досягається тоді, коли модель розгортають на власних закритих серверах замовника без доступу до інтернету".
На геополітичному рівні США утримують перевагу в процесорах, тоді як Китай володіє потужною науковою школою.
"Водночас технологічні бар'єри працюють лише частково: комерційні та відкриті ШІ-моделі (зокрема DeepSeek) уже застосовуються зловмисниками як аналітичні модулі автономних наступальних агентів для проведення масштабних кібератак", - акцентують увагу в УРЗ на ризики кібербезпеки.
Українські розробки військового призначення з елементами ШІ вже функціонують і за окремими напрямами є висококонкурентними.
"Найбільш просунутим рішенням є об'єднання дронів у скоординовані рої з машинним зором за принципом plug-and-play, що дозволяє легко інтегрувати їх у більшість типів вітчизняних БпЛА; при цьому вибір цілі та дозвіл на ураження залишаються за оператором. Активно розвиваються системи керування БпЛА на основі візуально-інерційної навігації з використанням камер і LiDAR. У них ШІ поєднує зображення з навігаційними даними, самостійно виявляє, розпізнає та обирає цілі – за функціоналом це вже відповідає категорії летальних автономних збройових систем", - уточнюють в УРЗ.
Також у бойових умовах працюють радіочастотні ШІ-системи для виявлення, класифікації ворожих БпЛА та перехоплення ліній керування без використання широкосмугового глушіння, що дозволяє ефективно прикривати військові та інфраструктурні об'єкти.
"Нарешті, вітчизняна система "Дельта" використовує нейронні мережі для автоматичного виявлення наземних і повітряних цілей у реальному часі та пошарового нанесення їх на цифрову карту, об'єднуючи дані з дронів, інструментальної розвідки, радіоелектронної розвідки (ELINT), чатботів та інформаторів, - продовжують у Раді зброярів. – Окремий критичний напрям, який рідко потрапляє в публічні дискусії, але безпосередньо впливає на боєготовність Сил оборони – це використання ШІ для технічного обслуговування та ремонту озброєння".
Зі слів фахівців УРЗ, величезне різноманіття військової техніки від різних країн-партнерів створило серйозний виклик для українських фахівців. Адже закордонна інструктивна документація переповнена складними термінами, абревіатурами та військовим жаргоном. Щоб розв'язати цю проблему, в Україні створили масштабну довідкову мережу технічної документації, у якій штучний інтелект виконує роль інтелектуального навігатора й перекладача.
"З огляду на колосальний обсяг і складність матеріалів, залучення ШІ стало єдиним практичним і безальтернативним рішенням для швидкого ремонту та підтримки техніки в робочому стані", - додають у Українській раді зброярів.
Тобто ШІ-моделі в українському війську залучені буквально на всіх ланках – від самого поля бою до забезпечення тилу й загального командування. Власне, це унікальний досвід, який ми конвертуємо у власні розробки, і які дійсно можуть стати "бестселерами" на світовому ринку озброєнь. Саме цей досвід, а не просто поставки дронів, ми пропонуємо світу у форматі так званих "DroneDeal" - безпекових угод. Така "історична угода" зараз готується між Україною та США.
Микола Булгак, співзасновник AI-Novation, зауважує, що військове застосування ШІ – це "одна з найбільш важливих технологічних гонок" найближчих років, де Україна вже має унікальний досвід. Але нам мне варто на цьому зупинятися.
"Наступний етап – це не просто "дрон із камерою", а дедалі більш автономні системи, які можуть самостійно аналізувати навколишнє середовище, визначати об’єкти, координуватися між собою та виконувати частину завдань без постійного управління людиною, - вважає експерт. – Ми можемо побачити розвиток цілих роїв дронів, наземних роботизованих платформ та інших автономних систем. І тоді характер війни зміниться: на полі бою буде поступово зменшуватися потреба використовувати людину там, де її може замінити роботизована система".
Тобто роботи у наступні роки, як у тому ж "Термінаторі" - це не така вже й фантастика.
"Для України це все - одночасно величезна загроза і величезна можливість. Загроза – тому що противник також отримує доступ до цих технологій, а технологічна перевага може дуже швидко змінюватися. Можливість – тому що Україна вже зараз має те, чого немає у більшості країн світу. Якщо правильно поєднати цей досвід із сильною технологічною та інженерною школою, Україна може не просто наздоганяти світ у military AI, а формувати частину його майбутнього", - вважає пан Булгак.
Штучний інтелект буквально всюди, й на полі бою зокрема - це вже не фантастика, а нові реалії сьогодення. Хто виявиться краще підготовленим до цих інновацій, той і стане формувати майбутнє - не лише власне, а і всього світу. Те, що навіть у Генасамблеї переділ сфер впливу у світі пов’язують з технологіями ШІ і вже не соромляться це відкрито обговорювати, є потужним сигналом до того, що майбутнє вже настало, а ми – його фронтир.