За словами оглядача видання, наразі Європа перебуває "на стратегічному роздоріжжі".
На цьому тижні міністри оборони, високопоставлені військові офіцери та лідери промисловості зберуться в Лондоні на Міжнародній виставці оборонного та безпекового обладнання (DSEI), яку вважають найбільшою військовою виставкою у світі.
Попри те, що завдяки цій виставці можна зазирнути в майбутнє війни, справжнє випробування Європи полягає не в інноваціях в теорії, а в тому, чи зможе вона швидко мобілізуватися на практиці в реальності. Про це пише генерал, колишній начальник Генерального штабу оборони Великої Британії Нік Картер для Politico.
Він нагадав, що нещодавно в Атлантичній раді зазначили, що дотепер проблемою Європи була її політична та військова неготовність прийняти виклик. Однак спираючись на сумніви США та загрози з боку Росії, континент перебуває "на стратегічному роздоріжжі", стикаючись з вибором:
"Під сумнівом залишається те, чи зможуть зростаюча спільна справа європейських лідерів і значне збільшення європейських витрат на оборону розвинутися достатньо швидко, щоб врятувати Україну без значної допомоги з боку США. Також залишається невідомим, чи зможуть ці фактори відновити стримування в євроатлантичному регіоні, щоб запобігти матеріалізації російської загрози до 2030 року", - наголосив Картер.
За його словами, наразі стримування має також враховувати так звану "сіру зону", адже РФ вже підриває зобов'язання НАТО щодо взаємної оборони, яке передбачене статтею 5, використовуючи атаки, що належать до цієї гібридної категорії.
"І, ймовірно, вона (Росія - УНІАН) буде ескалувати такі виважені провокації, включаючи, наприклад, саботаж підводних кабелів, кібератаки на електромережі або "аварії" ракет поблизу території НАТО. Все це є навмисною стратегією розширення впливу Москви", - вважає генерал.
Автор публікації наголосив, що спираючись на високі темпи росіян щодо технологічних змін під час війни в Україні, дуже важливо йти в ногу з інноваціями, тому оборонне планування Європи має базуватися на цьому принципі.
"Але Європі потрібно кардинально переосмислити не тільки можливості, необхідні зараз і в майбутньому, але й те, як повинні змінитися її системи та інституції, щоб їх реалізувати. Це означає збільшення обсягів оборонного виробництва, модернізацію збройних сил, переосмислення закупівель та інвестування в правильне поєднання можливостей для протидії сучасним загрозам, а також тим, що з’являться в майбутньому", - підкреслив Картер.
Однак, як зазначає генерал, одних лише грошей у цьому питанні недостатньо, адже без стратегії, політичної рішучості, національної стійкості та структурних реформ інвестиції не перетворяться на реальні можливості.
"Занадто часто видатки на оборону розглядаються як програма створення робочих місць у промисловості, а не як необхідність для забезпечення безпеки. Але уряди повинні бути чесними зі своїми громадянами: збільшення видатків на оборону означатиме важкі компроміси", - зауважив автор матеріалу.
Зокрема сьогодні опитування свідчать, що, попри те, що половина британців очікує світової війни впродовж 10 років, лише третина підтримує збільшення оборонного бюджету, якщо це буде означати підвищення податків або скорочення витрат в інших сферах.
Водночас генерал підсумував:
"Наші економіки в 10 разів перевищують економіку Росії, наша технологічна база набагато сильніша, а наші союзи не мають собі рівних. Якщо ми вирішимо діяти негайно, то будь-яку загрозу з боку Росії можна буде подолати. Питання полягає в тому, чи зробимо ми це".
Раніше The Telegraph писав, що Європа сподівається, що дрони РФ над Польщею стануть "останньою краплею" для Трампа. Європейські лідери мають надію, що президент США остаточно зрозуміє: Росія лише використовує його, і що саме час запровадити нові санкції та максимально підтримати Україну.
"Чи розцінить пан Трамп те, що Володимир Зеленський назвав навмисним нападом Росії, як особисту образу?", - зазначило видання.
Водночас професор Українського католицького університету Ярослав Грицак заявляв, що Європа відчула, що треба будувати оборону, тому буде змушена перегрупуватися. Він вважає, що Європа не настрашилася Путіна, але вона нарешті злякалася Трампа.
"Тому що президент США сказав: "Я забираю оборону, мастіть собі голову", як у нас кажуть на Галичині. І це їх насправді настрашило, бо прийшло розуміння того, що Європа далі не може існувати тільки як територія комфорту, вона змушена оборонятися", - наголосив Грицак.