Данія справді звернула увагу на те, що найбільший острів світу фактично беззахисний перед російським вторгненням.
Після численних заяв Трампа про бажання анексувати Гренландію, Данія почала працювати над тим, аби справді захистити острів. Але не від США, а від Росії. Про це пише Bloomberg.
Видання зазначає, що розвідувальні служби Данії за останній рік дещо змінили риторику, визнавши високі ризики ескалації між НАТО та Росією в Арктиці. У жовтні данський уряд виділив другий арктичний військовий пакет, що включає інвестиції в додаткові потужності для оборони на морі навколо Гренландії, морські патрульні літаки для спостереження за підводними човнами та боротьби з ними, більше арктичних кораблів та криголамів.
Перед тим, у вересні Данія провела свої найбільші за останній час військові навчання в Гренландії. Якщо в минулому такі заходи були зосереджені на рятувальних місіях та цивільних завданнях, то цього разу готувалися до війни.
Голова Об’єднаного арктичного командування в Гренландії генерал-майор Сорен Андерсен, описує Росію як "регіональну наддержаву в Арктиці". Він акцентував, що Москва за останні десятиліття створила свої бази та розгорнула наступальні можливості в регіоні. Хоча зараз російська загарбницька армія міцно застрягла в Україні, Андерсен очікує, що після війни Москва перенаправить ресурси на північ, де розгорне відпрацьовані в Україні нові технології. Данські розвідувальні служби аналогічно попереджали, що в такому разі Росія зможе "становити пряму загрозу для НАТО".
Та й просто зараз Росія розширює свій арсенал для потенційної війни в Арктиці. У липні Путін хвалився поповненням флоту дев'ятьма підводними човнами за шість років, а також чотирма атомними човнами останнього покоління класу "Борей-А", що будуть поставлені найближчими роками.
Зазіхання нового президента США Дональда Трампа на Гренландію, хоч і викликали хвилю обурення в Європі, все ж змусили Данію та її європейських союзників звернути увагу на проблеми оборони цього регіону. І співпраця з тими ж таки США допомагає в зміцненні такої оборони.
Хоча сама Гренландія залишається малонаселеною засніженою пусткою, її військове значення величезне. У випадку війни США проти Росії найкоротший маршрут для ракет і стратегічних бомбардувальників пролягатиме саме через північний полюс. Тож Гренландія є оптимальною точкою для розміщення військових аеродромів і радарів. Звідси також зручно спостерігати і за ситуацією в Північному Льодовитому океані і в Північній Атлантиці, де можуть діяти російські підводні човни.
І проблема в тому, що НАТО сильно відстає від Росії в арктичному озброєнні. Окрім підводних човнів, Москва має найбільший у світі флот криголамів, може розгортати цілі бригади, підготовлені до дій в Арктиці, не кажучи про побудовані за останні роки нові і модернізовані старі радянські військові бази уздовж свого північного узбережжя. Усі вони з обладнаними злітно-посадковими смугами, радіолокаційними станціями та системами протиповітряної оборони.
Данію, навпаки, критикують через застарілі радари та старіючі патрульні кораблі. Військова інфраструктура Гренландії зосереджена на західному узбережжі – того, що виходить в бік Канади, а не Росії. Там м'якший клімат, більше населення та легший доступ до Північної Америки, але ворог-то – з протилежного боку острова.
Як писав УНІАН, експерти з Центру арктичної безпеки та стійкості університету Аляски назвали радари раннього попередження в Гренландії вразливими перед гіперзвуковими ракетами Росії. А саме ці радари мають попереджати США про ракетний напад з боку Росії.
Також ми розповідали, що Данія закликала НАТО до серйозних дій на тлі російських провокацій з дронами в Європі. У цьому контексті прем’єр країни Метте Фредеріксен заявила про необхідність посилити співпрацю з арктичнимии країнами для захисту Гренландії.