Суд над Тимошенко: «грифони» тіснили депутатів, Тимошенко перекрикувала свідків

Один з нардепів сказав, що дано команду посадити Тимошенко до 20 серпня. Перевірити достовірність слуху важко, але звинувачення і суд дуже поспішають...

Один з нардепів сказав, що дано команду посадити Тимошенко до 20 серпня. Перевірити достовірність слуху важко, але звинувачення і суд дуже поспішають.

Тимошенко замовили до 20 серпня?..

У печерському залі суду, де точиться «газовий процес», наразі заборонена присутність телекамер, але зліва від голови є відеокамера, і, швидше за все, ведеться відеозапис процесу. І майже не сумніваюся, що чиновники АП, які опікуються судом над Тимошенко, переглядають «відеозвіт» з процесу, а не тільки читають його в повідомленнях інформагентств. Вважаю, що куратори процесу готувалися до сьогоднішнього дня, і колотнеча з побиттям не виключалася владою для того, щоб перейти до другої стадії процесу - оприлюднення доказів звинувачення і заслуховування його свідків.

Перше, що кинулося в очі, коли я вранці зайшла в залу суду, - тут збільшилася кількість охоронців з підрозділу «Грифон». Хоча вчора це стало предметом іронії і навіть клопотання захисту, який просив зменшити кількість спецназівців. Друге: я виявила у внутрішньому дворі Печерського суду (саме туди виходять вікна залу суду) автобус із запнутими шторками. Між стіною суду і задньою стіною автобуса теж юрмився «Грифон». Я хотіла познімати хлопців з вікна суду (стільки спецназу для однієї Тимошенко), але присутні в залі грифонівці сказали, що знімати не можна.

Один з нардепів сказав мені, що Янукович дав команду посадити Тимошенко до 20 серпня. Такий ось подарунок захотів президент. Перевірити достовірність слуху важко, але непрямим підтвердженням цього є те, що звинувачення дуже поспішає. Захисники Тимошенко сказали в коментарі УНІАН, що мали б вони хоч два-три тижні для ознайомлення із справою, цього було б досить для формування стратегії. Їм потрібні два тижні чистого часу без проведення засідання. Їм не дали.

Власне, з цього почалося сьогоднішнє засідання. Хоча ні. Почалося з того, що в зал прийшла Інна Богословська. Засмагла, з такою паличкою на голові - як елемент зачіски. Нардепи з задніх лавок при її появі почали демонстративно повторювати, що в залі смердить, і крутити носами. Так, в кожному депутатові живе хуліган і трішки хам, навіть в бютівському.

Сьогодні судовий день прийняв несподіваний поворот. ЮВТ оголосила, що відмовляється від захисту, оскільки її захисники і так не мають можливості вникнути в матеріали справи. Нагадаємо, що суддя відмовив в клопотанні на продовження терміну для ознайомлення з матеріалами справи. Захисники Тимошенко Микола Сірий і Олександр Плахотнюк сказали, що за заявою Юлії Тимошенко вони готові залишити зал. Цей хід всім здався цікавим. Реально ознайомитися із справою за три дні неможливо. Відмову від захисту Тимошенко назвала формою протесту проти «судилища». Але реально штаб Тимошенко розраховував, що суддя не викликатиме свідків звинувачення без присутності захисту. Ця вимушена пауза, за розрахунками соратників ЮВТ, мала дати можливість Тимошенко наново запросити захист і попросити новий термін для ознайомлення. Тобто фактично йшлося про те, щоб видавити з суду додаткові терміни для ознайомлення із справою.

Суд пішов на нараду. А повернувшись, Кирєєв звитяжно оголосив, що задовольняє заяву Тимошенко, позбавляє її захисту, і адвокати пересіли в зал.

Щоправда, розрахунок бютівців не виправдався. Родіон Кірєєв оголосив, що починає допит свідків звинувачення навіть без захисту. Коли він повідомив, що викликає свідків, нардепи встали і почали скандувати «Ганьба». Кірєєв, узявши речі, вийшов, а в зал зашли грифонівці. Отоді й почалося. Грифонівці нардепів брали в кільце і випинали із залу. До зламаної вчора руки нардепа Прокопчука додалися удари, садна інших депутатів. Та варто сказати, що у пані Тимошенко після всіх перебіжчиків в команді залишилися бійці. Чинити опір було небезпечно. Відчувалося, що кістки «правоохоронців» ламають так само натхненно, як і лавки Печерського суду. Депутатів витягли із залу, на кожного з них припадало п`ять-сім грифонівців. Сили явно були нерівні. В один з моментів побачила, як в іншому кінці залу з-під моєї колеги з відділу новин вибивають лавку, вона падає. А потім бачу, як з відчайдушним і рішучим виглядом вона йде назустріч грифонівцю із словами: «Вибачся негайно». Але, викотивши груди, «вартовий порядку» попер на мініатюрну журналістку. Його відтягнув інший грифонівець.

Нарешті, мене ззаду щільно хтось узяв за руку, і я почула: «Попрошу вийти». Тимошенко залишилася сидіти в кріслі підсудної.

Кілька хвилин журналісти стояли в коридорі, а потім нас наново запросили до суду. Мимоволі, порівнюючи те, що відбувається в Печерському суді, з тим, що відбувається, наприклад у Хамовницькому суді Москви, я все-таки визнала, що Україна ще не Росія. Там би депутатів, та й журналістів, посадили у воронки, і ми б уже слухали їх репортажі з СІЗО. Тут влада намагається імітувати прозорість. Демонструвати пошану.

Але диктатором, як і вагітним, не можна бути наполовину. Неможливо робити реформи, розтоптуючи демократію. Неможливо зберегти демократію, пакуючи у в`язницю свого найсильнішого опонента. Можна по-різному ставитися до Тимошенко, але коли бачиш, як розтоптується її право на захист, ми розуміємо, що якщо за нею закриються тюремні двері, вони закриються за всіма політичними свободами.

Суддя не ставив запитання свідкам - йому було або все ясно, або все фіолетово

Отже, все йшло за планом, написаному не в суді. Почався допит свідків.

Зліва від мене сидів представник данського посольства Алессандро Бартоліні.

- Ви вже склали уявлення про розвиток демократії в Україні? - питаю його.

- Так, - сумно посміхнувся данець. - Але коментувати нічого не можу.

Ця колотнеча круто змінила настрій, що панував в суді. Якщо раніше тут звучали хоч і гіркі, але іронічні жарти (типу «Грифон», приведіть суддю Кірєєва), якщо при всьому усвідомленні серйозності ситуації панував оптимізм, то тепер обстановка похмура. Гостро відчулося, що кулаки спецназу сильніші за креатив і компетентність. Голос Кірєєва без присутності нардепів зміцнів. Я раніше думала, що він абсолютно нерозбірливо бубонить через невпевненість у собі, а виявилось, що говорити він уміє. Він став викликати свідків. Вони майже пошепки називали свої імена і надавали свідчення. А Тимошенко, прагнучи їх переговорити, голосно вела прямий репортаж із залу суду:

- Мені відмовлено в праві на захист. Суд перебуває в прямій залежності від Адміністрації президента, яка дає доручення і штовхає на здійснення злочину. Я даю відведення головуючому. Він ні за моральними, ні за професійними якостями не може бути на посаді судді. Суд проходить без сторони захисту. Ця фальшива кримінальна справа без сторони захисту порушує основи і ази правосуддя, проходить під наглядом збройних загонів ОМОН і «Грифон». Будинок суду захищений представниками міліції. Таких репресій і такого насильства судова система не бачила.

Іноді вона також голосно давала оцінку Кірєєву:

- Ви ганьбите своє прізвище. Зніміть суддівську мантію, це не покривало якесь. Ви у минулому виправдовували наркоторговців і вбивць. Тепер ви обслуговуєте пана Бойка, Фірташа. Вони разом з прокуратурою влаштовують фарс у суді.

ЮВТ залишилася за судовою огорожею зовсім одна. Хтось інший в цій ролі «самотнього голосу» виглядав би комічно. Але не Тимошенко.

- Свідків питають про якусь довідку, яка показує збитки. Так от, це всього лише сфальсифікована на замовлення Азарова якійсь проміжною комісією довідка. Вона була сфальсифікована за пару годин у кабінеті заступника керівника КРУ, - продовжувала Тимошенко.

Свідки давали свідчення. Але почути свідчення свідків було важко. По-перше, дуже голосно говорила Тимошенко, по-друге, дуже тихо говорили свідки.

Цікаво, що питання ставили тільки представники звинувачення. У Кірєєва до свідків не було жодного питання. Йому було або все ясно, або все фіолетово.

Поряд зі мною сидів адвокат Олександр Плахотнюк, який щось записував.

- Важко розібрати розмови прокурора з свідками, вам вдалося щось почути? - цікавлюся я.

- Усі три перші свідки читають свідчення з аркуша. Прокурор ставить три-чотири стандартні запитання, - став ділитися пан Плахотнюк. - Ми ж позбавлені можливості ставити свої питання. Але я записав такий епізод. Прокурор ставить запитання: чи були збитки при укладенні газових контрактів. Йому свідок відповідає: були додаткові витрати. Але в довідці написано, що були збитки, заперечує прокурор. Так, погоджується свідок, в довідці написано: збитки. Прокурор говорить: спасибі, це все, що я хотів від вас почути.

Цього дня планувалося заслуховувати шістьох свідків. Останнім увійшов Ярослав Диковицький, заступник керівника департаменту економічного планування і бюджетних розрахунків Нафтогазу, єдиний, у кого не було папірця і який виявився приємним сюрпризом для ЮВТ. Принаймні, я почула, як свідок на запитання прокурора: чи були збитки у НАК «Нафтогаз» до вилучення газу, що послідував після рішення Стокгольмського арбітражу, твердо сказав: ні, збитків не було. Власне, свідок підтвердив, що наявність газу в підземних сховищах дозволила не піднімати ціну для підприємств теплокомуненерго і що цей газ використовувався для технічних цілей транзиту. Він говорив правду. Хоча у нього тремтіли руки. Тимошенко посміхалася. А потім заявила: рішенням президента ви забрали газ їз сховища. Фактично - у народу України.

Це був останній на сьогодні свідок. Ще двоє свідків не прийшли. Засідання суду закрили.

У коридорі один з нардепів вимагав повернути йому розбиті окуляри. Моя колега з новинного відділу розтирала забиту руку. У дворі суду Микола Сірий вимогливо розпитував загін спецназу, що вони тут роблять, навіщо вони прийшли, звідки виходить загроза. Загін мовчав.

- На суд до Тимошенко завтра прийдуть ще представники ЄС? - запитала я у данця Алессандро.

- Двоє, - посміхнувся він.

Олена Мігачова

Фото УНІАН

УНІАН в Google News