П'ятниця,
26 серпня 2016

Наші спільноти

Інтерв`юВ.о. глави місії України при НАТО: "Майже весь час існування двосторонніх відносин України з НАТО або одна сторона, або інша, імітували наявність довіри..."

В інтерв’ю УНІАН виконуючий обов’язки глави місії України при НАТО Єгор Божок розповів про поглиблення співпраці України і НАТО, навіщо українській армії натівські стандарти, і які першочергові кроки зроблено у реформуванні ЗСУ.

REUTERS
REUTERS

21-22 вересня Україну відвідає Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. У рамках цього візиту планується відкриття спільних навчань Україна-НАТО з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій «Україна-2015», які проходитимуть на Яворівському полігоні у Львівській області, участь генсека НАТО у тематичному засіданні РНБО з питань реформування сектору безпеки і оборони України, а також підписання угоди про розмінування територій та покращення спроможностей Збройних сил України у сфері комунікації.

Напередодні цього візиту УНІАН поспілкувався з дипломатом, виконуючим обов’язки глави місії України при НАТО, призначеним на цю посаду 15 червня поточного року, після того, як колишній керівник диппредставництва Ігор Долгов заступив на посаду заступника міністра оборони України з питань європейської інтеграції, Єгором Божком.

Що зроблено за рік, який минув з часу проведення саміту Україна-НАТО, який відбувся 4-5 вересня в Уельсі?

Тоді альянс ухвалив рішення надати нашій державі допомогу, щоб посилити її обороноздатність, а також реформувати Збройні сили відповідно до найбільш прогресивних світових стандартів.

У цьому контексті альянс обрав декілька напрямків роботи. Це - реформування системи командування та управління, а також логістики і стандартизації в ЗСУ. Крім того, НАТО прийняла рішення допомогти Україні розвинути національну систему кібернетичної безпеки, а також національну систему медичної реабілітації військовослужбовців, насамперед тих, які були поранені під час АТО на Сході України.

Чого ж ми спільно з НАТО досягли на всіх цих напрямах? Перше - реформування системи командування та управління і системи логістики та стандартизації. Будь-який військовий вам підтвердить, що це - хребет будь-якої армії. Якщо ми реформуємо хребет армії відповідно до стандартів НАТО, все інше вже не може розвиватися інакше.

За цей рік експерти НАТО вивчили в деталях та проаналізували існуючу систему командування і управління в ЗСУ.

І якою була їх оцінка?

Оцінка була дуже критичною. Загальний висновок є таким, що система командування та управління, яка існувала до цього часу в ЗСУ, повністю не відповідає стандартам НАТО.

А чим саме?

Я не хотів би вдаватися в деталі, бо це займе багато часу, але охарактеризувати це двома словами можна так: за логікою та філософією, наша система командування та управління ЗСУ повністю не співпадає з тією логікою та філософією, які застосовуються в НАТО. Наша система була і залишається ще багато в чому радянською. Тому перший результат, до якого ми не могли дійти 24 роки, і якого ми досягли зараз – це необхідність повного реформування системи командування та управління.

Добре. Діагноз нам відомий, а що вже зроблено?

Встановивши діагноз, ми, спільно з НАТО, почали (і ця робота вже знаходиться на завершальній стадії) розробку нової концепції стосовно того, як має виглядати нова система командування та управління української армії. Вже ближчим часом ми отримаємо детальний документ, в якому буде визначено, що треба зробити і чого треба досягти, щоб реформувати систему командування та управління ЗСУ відповідно до стандартів НАТО. Тобто, спільно з НАТО ми розробляємо нову модель системи командування та управління, на основі якої далі будуть реорганізовані ЗСУ.

Чи є часові рамки виконання цієї стратегії?

Президент доволі чітко окреслив ці терміни - це 2020 рік. Цей термін і в НАТО оцінюють, як доволі реалістичний. Тут, в штаб-квартирі, нам чітко сказали: якщо ви хочете з нуля реформувати армію за один рік, то це не можливо. В середньому, це п'ять років. До речі, це підтверджується прикладом Грузії, яка після саміту в Бухаресті одразу взялася за роботу, і вже зараз їх система командування та управління армією, взагалі організація грузинської армії, знаходиться на рівні натівських стандартів.

Фото УНИАН
Раніше Порошенко анонсував перехід ЗСУ на стандарти НАТО до 2020 року / Фото УНІАН

А хто буде втілювати цю концепцію? Старі кадри, які вже давно в цій системі чи нові люди? Хто буде будувати нову армію?

Гарне питання, і відповідь на нього мав би дати президент України, який є Верховним головнокомандуючим ЗСУ. В тім, я можу сказати, що певні кроки у напрямку створення належного кадрового потенціалу для проведення реформ, вже зроблені. Тут був міністр оборони України Степан Полторак. Його слухали союзники. Його погляди, прагнення та наміри повністю відповідають тому, що має бути зроблено для створення в Україні нової армії. Заступником міністра оборони, який відповідає за міжнародний аспект в сфері реформування, призначений колишній глава місії України при НАТО Ігор Долгов, і це абсолютно логічний крок. Він знає, як працювати, з ким працювати, чого очікувати і що запитувати. Зараз я спостерігаю, що на керівні посади в багатьох структурних підрозділах міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ призначаються люди, які мають досвід роботи в НАТО. Поступово на керівні ролі приходять ті, хто має належний рівень фахової підготовки і знають специфіку роботи з НАТО. Для мене це показово.

Щодо логістики та стандартизації. Що зроблено у цьому плані?

Тут ми говоримо про підходи до забезпечення діяльності ЗСУ. Це в нашому розумінні тил. У нас весь тил, вся система логістичного забезпечення ЗСУ являє собою величезну кількість слотів, які, по суті, варяться у власному соку. Мета ж полягає у тому, щоб створити єдину централізовану систему забезпечення, коли керівник вищої ланки може одним натисканням кнопки перевірити, як використано майно в кожній конкретній військовій частині. Звичайно, що це багатьом не подобається, тому що це прозорість і реальний механізм запобігання корупції, але іншого виходу у нас немає.

І як ми цього досягнемо?

Консультації з цього приводу ще проводяться, але один з варіантів, який розглядається, полягає в тому, щоб просто взяти одну найкращу з існуючих систем логістики однієї з країн НАТО. Якщо говорити просто, то це комп'ютерна програма, і зараз ведуться консультації стосовно того, яка з існуючих комп'ютерних програм є найкращою і найбільше підходить до українських реалій. Але, якщо ми спільно з експертами НАТО дійдемо висновку, що готової моделі, яка могла б бути застосована в Україні, немає, тоді ми спільно розробимо нову, але це не буде суто українська розробка, це буде спільна розробка українців і НАТО.

Які часові рамки для завершення оцінки відповідності програм?

Цей процес розпочався ще на початку року, але він просувався достатньо довго і складно.

Чия це вина?

По-перше, була проблема взаємної довіри.

Чому?

Тому що майже весь час існування двосторонніх відносин України з НАТО або одна сторона, або інша, імітували наявність довіри. Ми завжди казали, що поглиблюємо довіру, але це були слова, які не співпадали з реальними діями. Зараз ми вийшли на той етап, коли нам треба їхати, а не потрібні «шашечки». Керівництво держави чітко сказало, що нам треба їхати, але не всі в Україні це зрозуміли з першого разу, і з другого теж не всі зрозуміли, і з третього також не всі. Тому, цей процес йшов повільно, хоча ми могли це зробити раніше. Але, в решті-решт, ми вийшли на фінальну стадію, і цей аналіз буде завершено найближчим часом. Ми говоримо про місяць-два.

Щодо стандартизації. Президент сказав «стандарти НАТО», але про це ми говоримо давно...

Знову таки - розмови та справи. Я, як людина, яка не перший раз працює в місії України при НАТО, можу сказати, що ми займаємося питанням стандартів НАТО, аналізуємо і пересилаємо в центр необхідну інформацію, на моїй пам'яті, вже років десять. Інша справа, що з цією інформацією робили вдома.

По суті питання. Коли ми говоримо про стандартизацію, то особливість цього процесу полягає у тому, що він має два паралельних напрями. По-перше, він спрямований на Міноборони та ЗСУ, тому що вони є замовниками озброєння і військової техніки, а, по-друге, він спрямований на оборонну промисловість, тому що вона є виробником озброєння та військової техніки.

Тому питання полягає в тому, щоб забезпечити чи організувати роботу таким чином, щоб замовник замовляв озброєння та військову техніку по нових стандартах, а виробник забезпечував це замовлення продукцією, яка, в свою чергу, вироблена по нових стандартах.

У нас в Міноборони та ЗСУ існує величезний набір різних стандартів, яким має відповідати кожний конкретний елемент чи товар військового чи подвійного призначення, починаючи від черевиків та закінчуючи патронами. Що перше треба зробити у цьому процесі, так це поміняти всю документацію та всі вимоги, які у нас є, і привести їх у відповідність до стандартів НАТО. З приємністю хочу відзначити, що цей процес вже розпочався.

А навіщо нам все змінювати?

Тому що це просто краще. От і все. Питання не в тому, щоб зробити щось комусь всупереч, питання полягає в тому, щоб зробити якнайкраще.

З чого ми почали?

Ми почали з форми. Ви знаєте, в якій ситуації були українські сили АТО на початку подій - в катастрофічній. І саме допомога українців, волонтерів дала державі певний час для того, щоб запустити державний механізм.

Тобто, до цього часу у нас нічого не працювало?

Виходить, що так.

Невже все було зруйновано?

Так. Були тільки гучні заяви. І лише рік тому ми зрозуміли, що це були тільки заяви. Реально нічого не робилося. Зруйновано все.

Повертаючись до стандартизації, її другий основний напрямок - це стандартизація української оборонної промисловості з тим, щоб вона могла: «А» - забезпечувати нашу армію відповідно до стандартів, які ми впроваджуємо, і «Б», щоб допомогти їй стати конкурентоздатною на зовнішніх ринках, тому що левова доля зовнішніх ринків потребує військової продукції та продукції подвійного призначення відповідно стандартам НАТО.

Але Україна і в минулому займала провідні позиції на ринках озброєння...

Але які ринки у нас були?

Наприклад, Африка…

А що ми туди продавали? Давайте просто замислимося, і я тут не відкриваю ніяких секретів, що ми постачали в Африку? По-перше, все, що ми списували з наших збройних сил, а по-друге, те, де у нас спливав терміни використання. Ми продавали туди весь непотріб великою кількістю, але це не конкурентоспроможна продукція. І ще ми продавали вузли та агрегати, в основному, нашим північним сусідам, які з цього потім робили повноцінне озброєння.

Тепер, коли військово-технічне співробітництво з Росією повністю припинено, у нас немає іншого виходу, як шукати інші можливості. А інші можливості - це інші стандарти. І хочу з приємністю відзначити, що наша оборона промисловість це швидко зрозуміла і почала переорієнтовуватися.

Приклад?

В НАТО є спеціальний механізм взаємодії у сфері оборонної продукції, технологій, продукції оборонного призначення. Це так звана Конференція національних директорів з озброєння і підпорядкована їй структура. З приємністю хочу відзначити, що наша промисловість на ці заходи поїхала. Поїхала за чим? За стандартами, за досвідом і за пошуком шляхів налагодження кооперації.

Міноборони все більше і більше замовляє у промисловості України продукцію за стандартами НАТО, і тому, щоб потрапити в оборонне замовлення України і заробити гроші, вони мають робити продукцію за стандартами НАТО. Я не кажу, що це легкий процес, або що завтра все зміниться, але те, що рух в цьому напрямку почався, для мене - гарний показник.

Це можна порівняти з зоною поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна-ЄС. Це приблизно те ж саме. Для того, щоб увійти в клуб виробників озброєння країн-членів НАТО, треба дійти до рівня тих, хто є членами цього клубу. Я бачу, з яким настроєм ці люди йдуть на заходи і як вони далі використовують те, з чим звідси поїхали. Процес почався, і головне, що у нас вдома з'явилися перші ознаки конкуренції між оборонними підприємствами, хто швидше зробить нову продукцію. Потреба шалена, треба вже зараз, і якщо ти будеш повільно реорганізуватися, ти втратиш замовлення. Нам треба зараз.

Те, що я розповів, це довгий шлях, але і нам, і НАТО хочеться щось конкретне зробити вже зараз. Тому нами було спільно прийнято рішення вже зараз започаткувати пілотні проекти для задоволення найбільш кричущих потреб.

Перше - це забезпечення сил АТО сучасними засобами захищеного зв'язку натівського стандарту. Друге - це створення на території України двох пілотних логістичних центрів для ЗСУ натівського зразка.

Третє. Як вам відомо, захопивши Крим, Російська Федерація відібрала у нас станцію управління повітряним рухом, яка забезпечувала контроль за повітряним рухом і управління ним над всім Чорним морем. Світова спільнота не визнала юрисдикцію Росії над цією вишкою і тому жодна з авіакомпаній не користується її послугами. Для задоволення нагальних потреб вже налагоджена взаємодія між Аеронавігаційною службою України та Туреччини, яка допомагає нам продовжувати контролювати повітряний простір і надавати послуги управління повітряним рухом над Чорним морем. Хочу зазначити, що за ці послуги платять гроші.

Для того, щоб відновити повноцінну здатність контролювати повітряний простір і безпеку, вже найближчим часом буде започаткований пілотний проект з приєднання України до так званої програми НАТО регіональної повітряної безпеки. Вже відбулося декілька візитів експертів, визначено об'єкт, який буде під'єднаний до цієї системи. Важливим є те, що Україна не витратить на це а ні копійки власних грошей. Тут всі розуміють, що нам є на що витрачати гроші, і все це буде профінансовано союзниками.

Як це буде конкретно виглядати?

Будуть використані вже існуючі в інших місцях України вишки шляхом їх модернізації і дообладнанням відповідною технікою, яку ми отримаємо від НАТО.

Якщо ми говоримо про пілотні проекти та трастові фонди, генсек НАТО у червні сказав, що найближчим часом буде започаткований новий фонд з розмінування та посилення українських можливостей у сфері розмінування.

REUTERS
REUTERS

Де-факто, робота і взаємодія між Україною та НАТО на цьому напряму вже ведеться. Більше сотні, а саме - сто десять українських спеціалістів - вже пройшли підвищення кваліфікації в центрі НАТО в Мадриді і у відповідних школах Словаччини. Німеччина вже передала піротехнічним підрозділам Державної служби з надзвичайних ситуацій п’ятдесят надсучасних нових міношукачів. Вже започатковано проект з відновлення матеріально-технічних можливостей піротехнічних підрозділів МінЧС в Донецькій та Луганський областях, які повністю були розграбовані – звідти вкрали все.

НАТО започаткував спеціальний проект вартістю близько мільйона євро для того, щоб повністю відновити ці два підрозділи за найкращими світовими стандартами, починаючи від екіпіровки і технічних засобів, закінчуючи перепідготовкою та підвищенням кваліфікації персоналу. Цей проект вже реалізовується, і зараз завершується узгодження конкретних матеріально-технічних засобів, які будуть передані Україні.

На завершальній стадії знаходиться погодження в НАТО спільного українсько-норвезького проекту з розробки абсолютно нового 3D міношукача, який потім буде поставлений на використання в службу МНС і в Міноборони. Цей проект, вартістю 450 тисяч євро, розрахований на півроку. Тобто, через півроку цей новий міношукач має бути продемонстрований. Це все фінансується з бюджету НАТО. На сьогодні існують різні варіації такого міношукача, але є завдання зробити найбільш чутливий та точний, який дозволить піротехніку, не торкаючись об'єкту, чітко розуміти, яка його форма, до міліметрів. Як кажуть спеціалісти, інколи міліметр має критичне значення з точки зору життя і здоров'я піротехніків. Ця розробка буде здійснена в Україні за допомогою норвезьких спеціалістів.

Від словацької сторони отримано декілька комбайнів - так професіонали називають машини, які без людського втручання очищують поля від мін. Робота вже йде. Залишилося її формалізувати. Водночас, офіційне оголошення щодо започаткування трастового фонду відбудеться після того, як остаточно буде визначена країна-лідер, а це внутрішні процедури НАТО, і, по- друге, ми маємо розуміти, що трастовий фонд не буде існувати без донорів. Тому паралельно триває робота над формуванням пулу донорів. Вже є певна кількість союзників, які сказали, що вони готові. Питання не в започаткуванні трастового фонду. Він буде започаткований. Питання в завершенні формальностей, які дозволять оголосити про його започаткування. Я сподіваюся, що це буде завершено найближчим часом.

На які ще трастові фонди та проекти можна очікувати?

Стратегічні комунікації і боротьба з пропагандою. Це кричуща проблема не тільки для України і не тільки в Україні, але й в Європі і на Заході, в цілому. Є розуміння, що Україні та НАТО потрібно систематизувати відповідну взаємодію. Я розраховую, що це буде зроблено в найближчому майбутньому.

Крім того, ми розраховуємо на те, що НАТО допоможе нам у відновленні Військово-морських сил. Я сподіваюся, що остаточне рішення з цього приводу буде оголошено незабаром.

ВМФ України діяв і організаційно був сформований за іншими зразками та стандартами, із урахуванням трохи інших загроз і безпекової ситуації. Крім того, штаб українського флоту був переведений на нове місце, а тому його треба облаштувати і створити належним чином. В цьому нам допоможуть.

Також нам треба переробити, точніше, розробити заново концептуальний доктринальний документ стосовно того, як діяти і що нам потрібно, щоб забезпечити морську безпеку. І це буде зроблено, як я розраховую, за допомогою НАТО.

Нам потрібна берегова охорона і матеріально-технічні засоби берегової охорони, і розраховуємо, що за допомогою НАТО ми це зробимо. Також нам потрібні нові зразки військово-морської техніки. Я також розраховую, що НАТО візьме в цьому участь. І нам потрібні наші українські морські котики. Я сподіваюся, що наші морські котики будуть вчитися і тренуватися за новою філософією.

А чи потрібний нам підводний човен?

Чесно скажу, я думаю, що у нас ще цього не знають. Саме для цього нам потрібний доктринальний документ. Ми маємо зрозуміти, які у нас загрози, як з ними боротися, і які засоби нам для цього потрібні. Це серйозна робота. Після цього, як це буде зроблено, ми зрозуміємо, чи треба нам підводний човен. Пам'ятаєте епопею з крейсером «Україна»? Я і до цього часу не розумію, потрібний нам цей крейсер чи ні. Може, нам потрібні «Містралі»? Це повинні сказати спеціалісти. В тому-то і справа, що перш, ніж почати щось будувати, треба зрозуміти, що нам треба.

Я з оптимізмом дивлюся в майбутнє співпраці України з НАТО і щиро вірю, що нарешті всі процеси будуть орієнтуватися не на слова, а на дії.

Ірина Сомер

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також

Новини політики

loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку