Одкровення від Черновецкого: ризикують тільки дурні (фоторепортаж)

«Як стати мільйонером»: не веди один бізнес з дружиною... треба, щоб бізнес зімкнувся... на мене навалилася купа грошей - це був удар! Мер презентував свою книгу

Київський градоначальник сьогодні презентував свою книгу «Як стати мільйонером». Треба зазначити, що для того, аби «узагальнити ті знання і досвід», які вдалося одержати Леоніду Черновецькому на «нелегкому шляху від початківця до великого бізнесмена», письменнику-початківцю Черновецькому вистачило 24 сторінки не дуже дрібного тексту.

Решта – відгуки про мера Києва п`ятьох політиків і президента Грузії Михайла Саакашвілі (тільки добрі). Десятки чотири фотографій «улюбленця київських бабусь» з різними політиками, Президентом Віктором Ющенком, і на гордій самоті. Плюс повна збірка «законів від Черновецького». Все це щастя обійдеться покупцеві в 98 гривень. Тому що, як сказав сам мер: «Книга продаватиметься дорого. Неправильно роздавати поради безкоштовно».

УНІАН пропонує читачам ознайомитися з деякими витягами з книжки, які нам здалися цікавими.

«Я думаю, що зробив велику помилку, коли почав займатися певними напрямками  бізнесу з дружиною. Бо я вечеряю, а дружина розповідає і показує мені документи, і різні історії, які мене вже не так захоплювали. Потім ми почали через це сваритися...»

«Ми не пам`ятаємо того, хто винайшов електрику. Де ця людина? Хто він? Ньютон там, Фарадей, інші. Але ми добре пам`ятаємо, що був Едісон, який застосував цю ідею, і у нього бізнес зімкнувся...»

«Ідеї, навіть у доброго композитора, можуть колись закінчитися. У мене моя пісня ще не закінчилася – я її ще співаю. В принципі, я завжди був мрійником, ним і залишаюся. Бізнесмени – це, переважно, люди, у яких є уява і які мріють... Я навіть перед сном міг уявити собі якусь ситуацію, на якій можна було б заробити гроші, якщо це бізнес...»

«Мені важко собі уявити, щоб я був без ідей хоч коли-небудь. Це було б катастрофою...»

«...з’явився магазин (колись він був у Будинку вчителя), який став дуже популярним. Усі його відвідували, оскільки тоді це вважалося вищим класом. Цей магазин обійшовся мені в пару тисяч доларів усіх інвестицій. Грошей не було, ми з дощок «зліпили» всілякі прилавки, і я склав різні договори, і навіть (хоча ніколи цього не робив) облік товарів, які надходять у магазин. І що ви думаєте? Це був, що називається, сильний удар! Тому що на мене навалилася купа грошей, я став заробляти спочатку 30 тис., а потім і по 50 тис. доларів за день. Тобто раптом посипався дощ. Але мене торгівля ніколи не цікавила...»

«У мене був учитель, колишній заступник міністра, він мені його (один афоризм – ред.) розповідав ще коли я був заступником проректора. Тоді мені було тільки 35 років. А він – колишній резидент в Японії, серйозна людина, полковник у відставці. Він мені говорив: старий, запам`ятай, з роками груди для орденів стають все вужчими, а частина тіла для стусанів – все ширшою. Це я говорю кожному чиновникові в Україні, хто починає задаватися».

«Раніше говорили: хто не ризикує, той не п`є шампанське. А алкоголіки додавали: «Ліманське». Тому що було таке вино, дуже дешеве, сурогатне. Така була ситуація. Ризикують тільки дурні, це я кажу точно...»

Цитати вибирала Олена Перегуда

Фото Олександра Синиці / УНІАН

УНІАН в Google News