Стихійні ринки - небезпечно для життя

Спека не вплинула на кількість продавців м`яса та риби на стихійних ринках столиці. Вживання такої продукції загрожує здоров`ю. А дізнатися про її якість і свіжість можна хіба що «на око» та за запахом. Тут спрацьовує принцип - захисти себе сам.

Останні декілька років український ринок торгівлі, особливо у Києві, хоч і непевно, але рухався у бік цивілізації. Мережі супермаркетів розросталися, торгові центри з`являлися, як гриби після дощу, та й звичні ринки еволюціонували – замість традиційних наметів, контейнерів і стелажів будували кіоски та невеликі магазинчики. Напевно, якби так продовжувалося і далі, незабаром базарам залишилося б два варіанти: розвиватися і «окультурюватися», продаючи споживачам якісний товар за доступною ціною, з хорошим сервісом, високим рівнем обслуговування, або... просто закриватися, не витримуючи конкуренції з більш зручними формами торгівлі.

Проте, теперішній час не любить умовного способу. Криза внесла свої корективи – інвестиції в економіку припинилися, торгові мережі перестали відкривати нові точки, а деякі навіть заявили про згортання бізнесу. Говорити про якийсь розвиток торгової культури стало немодно.

Стереотипне мислення

Ще до кризи частина населення України вважала, що краще робити закупки на ринках. Напевно, це пережиток часів дефіцитів і перебудови, коли потрібні і хороші товари та продукти можна було знайти тільки на базарах у так  званих тоді «спекулянтів». З того часу у частини населення сформувався стійкий стереотип – за хорошими товарами потрібно ходити тільки на базари. А поява нових форм торгівлі, супермаркетів, або, що ще гірше, гіпермаркетів, тільки лякала людей. Мовляв, якщо там і є щось потрібне, то за надхмарними цінами. Тому частина населення просто уникала «цивілізованого роздрібу», як називають супермаркети і гіпермаркети, проте помалу долучалася до цієї «цивілізації».

Але криза і падіння доходів населення припинили «еволюцію» культури споживання і закупівель, змусивши частину населення, яка отоварювалася в магазинах і супермаркетах, відправитися на ринки.

Базар – популярний вид торгівлі як у розвинених, так і не дуже, країнах. Тут із задоволенням купують продукти як європейці, так і азіати. Але, якщо покупка свіжих овочів і фруктів на базарах навіть вітається, оскільки вони виглядають «рум’янішими» і здоровішими за своїх побратимів із супермаркетів, то купівля м`яса та риби, особливо в теперішніх спекотних, справа, м`яко кажучи, ризикована. Але мова йде про обладнані ринки, на яких хоч встановлено холодильне устаткування, а ветеринарно-санітарна служба проводить контроль якості продукції. Закон вимагає: м`ясо та інші продукти забою тварин підлягають обов`язковій ветеринарно-санітарній експертизі, яку проводять тільки в державних установах - лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи. Це і є гарантією придбання якісної і безпечної продукції для споживача.

Перевіряти не можна продавати

Але щодня великі транспортні розв`язки у містах обростають стихійними ринками, на яких без холодильника, без перевірки якості продукції, просто на землі продають не тільки фрукти/овочі, але і м`ясо та рибу.

І спека не вплинула на кількість продавців м`яса, як, в принципі, і на кількість покупців.

А ось вживання такої продукції, за словами фахівців, загрожує нашому здоров`ю. Дізнатися про якість і свіжість такої продукції можна хіба що «на око» та за запахом.

«На стихійних ринках взагалі не можна купувати продукти харчування, оскільки вони потенційно небезпечні. Ця продукція може викликати всю групу кишкових захворювань і сильні харчові отруєння», - розповіли «Споживчим новинам» у прес-службі Міністерства охорони здоров`я.

До того ж, як зазначають фахівці, ціни на стихійних ринках не завжди нижчі за ціни в магазинах, а часто і вищі. Тому логіка покупців, що віддають перевагу продукції сумнівної якості, для них незрозуміла.

Пошуки вітру в полі

При цьому, фахівці органів з захистів прав споживачів відзначають, що продукція на стихійних ринках ними ніяк не контролюється  – немає суб`єкта торгівлі, який мав би дозвіл, ліцензії тощо. Проте, якщо на ринку, навіть стихійному, були порушені права споживача – продана неякісна продукція, зіпсована і т.д., то потерпілий може звернутися до служби захисту прав споживачів. Але шанси на те, що винні будуть покарані, невисокі – продавці там змінюються часто, і знайти конкретного порушника досить складно.

Місцева влада давно намагається навести порядки на стихійних ринках. Нещодавно Київрада навіть створила  комунальне підприємство «Київські ринки». Рішення про створення підприємства передбачає легалізацію стихійних і неврегульованих ринків та підпорядкування їх КП «Київські ринки». Так, за даними Київради, в столиці на сьогодні діє 124 приватних ринки, три комунальних і близько ста стихійних.

Проте, чекати швидкого вирішення проблеми не варто. Влада не може навести порядок на організованих ринках, не кажучи вже про неорганізовані та стихійні. Тому, тут спрацьовує правило – захисти себе сам. Поки населення не зрозуміє, що продукція на цих ринках потенційно небезпечна, що скуштувавши м`яса “з асфальту” можна “заробити” собі захворювання, небезпечні для життя, ніхто не зможе подолати це явище. Тому все в наших руках, і кожен для себе повинен визначитися, яку продукцію він хоче купувати та споживати.

Олена Кучер (УНІАН)

УНІАН в Google News