Нові ціни на хліб, або Батон із політичним смаком...

В останній день літа монополіст на столичному ринку хліба ВАТ «Київхліб» підвищив ціни на хліб. Таку «самовільну поведінку» головного хлібопека Києва не залишили без уваги...

В останній день літа монополіст на столичному ринку хліба ВАТ «Київхліб» підвищив ціни на два види своєї продукції – хліб «Український» і батон. Таку «самовільну поведінку» головного хлібопека Києва не залишили без уваги любителі «покричати» і заробити популістські бали, проявляючи «турботу» про киян. Особливо напередодні чергових виборів. Але чи таке страшне подорожчання, як його малюють?

Ціні рости – версія «Київхліба» 

«Київхліб», незважаючи на столичну прописку, є одним з найбільших виробників хлібобулочних виробів в Україні. Тому будь-який його крок на ринку, зокрема, і ціновий, під пильною увагою влади як київської, так і всеукраїнської. В останній день літа він потішив споживачів підвищенням цін на два види продукції - хліб «Український» і батон. Але підвищення, на відміну від торішнього, коли в липні 2008 ціна на соціальні сорти хліба зросла в півтора-два рази (батон «Нива» подорожчав з 1,4 грн. до 2,3 грн., хліб «Український» - з 1,64 до 3,16 грн., хліб «Пшеничний» - з 1,6 грн. до 2,68 грн.), цього року можна назвати мінімальним – на 5%. Таким чином, «Український» став дорожчий на 16 копійок – 3,16 грн., а батон на 14 копійок – 2,64 грн.

Як пояснив генеральний директор компанії Володимир Череда, необхідність перегляду цін виникла у зв`язку з тим, що після торішнього підвищення зросла вартість багатьох складових хліба. Зокрема, цукру - на 54%, яєць – на 63,5%, газу – на 75%, електроенергії – на 25,5% і т.д. Виробництво хліба стало  збитковим. Підвищення ж цін на вказані «копійки», за його словами, дозволить компанії вийти на рентабельність 2-3% при дозволеному рівні до 12%. Ефект від такого підвищення зрозумілий, оскільки з 700 тонн хліба, які виробляє підприємство на добу, хліб "Український" і батон складають 230 тонн і 250 тонн, відповідно, тобто, більше половини добового об`єму виробництва. Водночас, керівник підприємства запевняє, що не намагатиметься хитрити, зменшуючи вагу хліба при збереженні ціни, як це зробило багато регіональних виробників, пояснивши, що, ніби, є технологія і порушити її не можна.

Як відзначає В.Череда, підвищити ціни більш ніж на 5% підприємство не може – стане неконкурентноспроможним, адже на сьогодні близько 200 тонн хліба щодня вивозять в область, де працюють дрібніші виробники, які можуть швиденько зайняти місце, обігріте гігантом, та й у столицю вони свою продукцію пропонують. При цьому гендиректор "Київхліба" нарікає, що в Україні питання підвищення цін на хліб лежить більше в політичній площині, ніж економічній. А поки держава демонструє свою турботу про українців, регулюючи в ручному режимі ціни, підприємство не має ресурсів для розвитку, інвестицій і т.д.

На сторожі цін

Державні органи контролюють ціни в міру можливостей. Так, Київське міське відділення Антимонопольного комітету не раз рекомендувало «Київхлібу» не допустити економічно необґрунтованого підвищення цін. На сьогодні відділення АМК ще не визначилося з діями щодо монополіста. Як зазначив в. о. голови Київського міського територіального відділення АМК Леонід Маноха, комітет ще минулого тижня надіслав лист «Київхлібу», щоб останній обґрунтував підвищення цін, але поки не отримав відповіді. Проаналізувавши дані пекаря, які він надасть, комітет, якщо будуть підстави, порушить справу.

Поки органи державного контролю виконують паперову роботу, політичні сили не втрачають нагоди «вирости» в очах виборців, демонструючи любов до ближньому. 

Так, прес-служба голови Шевченківської районної державної адміністрації (Київ) Віктора Пилипишина розповсюдила заяву останнього з вимогою ввести мораторій на підвищення цін на соціальні сорти хліба. "Користуючись своїм "хлібним" місцем "Київхліб" диктує ціни, а місцева влада мовчить і розводить руками, мовляв, ми тут ні до чого. Але насправді вона може захистити киян, встановивши річний мораторій на подорожчання хліба", - заявив голова Шевченківського району.

На думку політика, ніяких підстав для підвищення цін на хліб в столиці немає, оскільки закупівельні ціни на зерно знизилися в порівнянні з 2008 роком, отже, собівартість кінцевого продукту не зросла. "Це (підвищення цін) можна пояснити тільки бажанням монополіста, наперекір економічним тенденціям і незважаючи на платоспроможність киян, збільшити свій прибуток", - підкреслив він. Але до цього додав, що вартість зерна складає всього 40% в ціні кінцевого продукту.

За словами В.Пилипишина, ще одним доказом необґрунтованості підвищення вартості хліба в Києві є той факт, що в інших регіонах подібна динаміка не спостерігається. Він вважає, що економічні проблеми "Київхліба" є питанням ефективності роботи його менеджменту.

Звідки ростуть ноги у ціни?

Експерти погоджуються з В.Чередою щодо заполітизованості питання цін на хліб. Проте, вважають, що дії «Київхліба» мають більше політичний характер. За словами начальника аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА» Марії Колесник, «дане підвищення було політичним, і на ньому всі ведуть політичні ігри. Але власником заводів є депутат від Партії регіонів».

«14 копійок, в принципі, це не істотно, водночас, для бабусі неважливо, чи підвищили їй на 3 копійки, або на 14 копійок, тут скоріше оперуватимуть цифрою 5%. Важливим є факт: «підвищили ціни – влада погана». Я думаю, влада теж кричатиме - «ми не допустимо, щоб хліб подорожчав», тому що вибори», - відзначає вона. Експерт допускає, що Кабмін може зробити дещо, але це будуть виключно популістські заяви. «Я думаю, розмов буде багато, але ціна, швидше за все, підвищиться», - вважає експерт. 

«Дійсно потрібно переобладнати заводи, потрібно вкладати в ці підприємства, і хліб повинен бути дорожчим, бо якщо мінімізувати ціну, то говорити про якісь смакові якості неможливо», - підкреслила М.Колесник.

Висновки очевидні. Проста арифметика – якщо сім`я з двох осіб купує щодня хліб і батон (думаю, це досить, щоб прожити), то в місяць її витрати збільшаться на 9 грн. Погодьтеся, сума далека від критичної. Ось і вся ціна питання – як швидко українці ловляться на популістські гачки. І поки ловляться, ці нібито проблеми «роздуватимуть» і далі. Не можна ж втрачати такий інструмент передвиборної кампанії. А яким буде хліб на смак, влада особливо не хвилюється.

Лілія Коваль (УНІАН)

УНІАН в Google News