Флот має докласти чимало зусиль, щоб врятувати авіагрупу.
Сучасні авіаносці, зокрема американського класу "Форд", вражають своїми масштабами та вогневою потужністю. Проте, навіть ці великі судна залишаються вразливими перед потужними штормами. Детально про те, як гіганти справляються з вітром і хвилями у відкритому морі, пише видання SlashGear.
Автор матеріалу наголошує, що захист починається задовго до зустрічі зі стихією. На підтвердження своєї думки він наводить історичні приклади про високу ціну, яку флот платив за ігнорування сили природи.
"Під час Другої світової війни тайфун "Кобра" завдав значної шкоди авіаносцям і кораблям підтримки оперативної групи 38 адмірала Хелсі на Філіппінах, пошкодивши або знищивши майже 150 літаків і спричинивши загибель сотень моряків. У 1988 році перший з історичних авіаносців класу "Мідвей" вижив після 26-градусного крену під час тайфуну в Японському морі", - розповів журналіст.
Сьогодні ж, за словами оглядача, ВМС США використовують найсучасніші моделі прогнозування погоди. Спеціальні фахівці-аерографи на борту та на березі надають містку точні дані, що дозволяє заздалегідь коригувати курс і оминати епіцентри штормів.
У матеріалі детально описується процес підготовки літаків до сильної хитавиці. Зазначається, що винищувачі переміщують з країв палуби ближче до її центру, де амплітуда руху судна менша. Кожен літак фіксується у кількох точках за допомогою важких сталевих ланцюгів та спеціальних упорів для коліс. Частину авіапарку спускають в ангари, які герметично закриваються водонепроникними дверима. Це багаторівневий процес, де кожен крок чітко регламентований.
За інформацією видання, виживання корабля залежить від майстерності навігаційної команди. Безпека авіаносця напряму залежить від того, наскільки рівно він стоїть на воді. Навіть невеликий нахил може призвести до катастрофи. Щоб корабель не гойдався на хвилях, команда керманичів спрямовує його під спеціальним кутом до води, а розумні бортові системи в цей час автоматично перекачують воду в цистернах і випускають підводні стабілізатори для рівноваги. Хоча ці методи використовуються на багатьох великих суднах, саме для авіаносців ризики є найвищими через величезну вартість літаків на борту.
Попри відпрацьовані десятиліттями процедури, автор визнає, що інциденти все ж трапляються. Навіть нещодавні втрати літаків у 2025 році були пов’язані не безпосередньо зі штормами, а з технічними несправностями під час різких маневрів. Це лише підтверджує ефективність існуючих протоколів захисту від стихії, які дозволяють "плавучим аеродромам" залишатися в строю навіть у найсуворіших умовах океану.
Раніше УНІАН писав, що США вперше вивели в море на заводські випробування новий суперавіаносець. Це другий корабель класу Gerald R. Ford, який вважається найпотужнішим у сучасному світі.
Також ми писали про авіаційну місткість відомого авіаносця США USS Enterprise. За словами експертів, гігант зможе нести від 70 до 90 літальних апаратів, включаючи винищувачі, вертольоти та безпілотні системи.