Після перейменування Дніпропетровська на Дніпро в рамках декомунізації постало питання про те, як правильно називати мешканців міста. І досі воно залишається актуальним.
Лінгвіст Олександр Авраменко в ефірі "Сніданку з 1+1" пояснив, що утворити назву можна двома способами.
"У нашій мові є дві типові моделі для творення назв людей за місцем проживання. Перша – на -ці (полтавці, миколаївці), друга на -яни (кияни, львів’яни). Отже, дніпровці чи дніпряни? Мовознавці висловлюють різні міркування, але ці дві форми звучать органічно, мають право на життя. А час покаже, як з часом звикнуть називати собі самі мешканці Дніпра", – сказав він.
Мовознавець також пояснив, що робити, якщо назва населеного пункту складна.
"Як бути зі складними назвами на зразок Кам’янець-Подільський, Горішні Плавні і подібними? Треба вибрати головне слово і утворити назву за однією з моделей. У назві Кам’янець-Подільський головне слово – "Кам’янець". Отже, мешканці міста називатимуться кам’янчани. А у назві міста Горішні Плавні головне слово "Плавні", отже плавнівці. … Якщо від назви вашого населеного пункту складно утворити найменування його жителів, то використовуйте конструкцію "мешканці (чого?)". Наприклад, селище Графське, що на Донеччині – графці чи графчани? Можна просто сказати "мешканці Графського", – додав він.
Перейменування Дніпропетровська
19 травня 2016 року Верховна Рада України, відповідно до вимог закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро.
Попередню назву місто отримало у 1926 році – за назвою ріки та на честь партійного, більшовицького і радянського діяча Григорія Петровського.
