Тривале гортання стрічок у Instagram чи Facebook – це не просто звичка чи ознака нудьги. За даними психологічних досліджень, користувачі потрапляють у спеціально створену "петлю зворотного зв’язку", яка імітує соціальну взаємодію, але майже не дає психологічної користі, пише The Expert Editor.
Фахівці називають це явище "соціальними перекусами" – пасивним споживанням контенту без реального контакту з іншими людьми. Як і нездорова їжа, такий "контент" створює ілюзію насичення, але залишає відчуття порожнечі.
Дослідження показують: мозок реагує на фото, відео та історії так, ніби людина справді взаємодіє з іншими. Проте ключового елементу – взаємності – немає. Користувач бачить інших, але сам залишається "невидимим", що зрештою підсилює відчуття самотності.
Аналіз Європейської комісії у 2024 році підтвердив: важливу роль відіграє не кількість часу в соцмережах, а спосіб їх використання. Пасивний скролінг пов’язаний зі зростанням самотності, тоді як активне спілкування – повідомлення, коментарі, діалог – не має такого негативного ефекту.
Окрему увагу дослідники приділяють так званим парасоціальним стосункам – одностороннім зв’язкам із медіаперсонами або блогерами. Вони можуть тимчасово створювати відчуття близькості, але швидко зникають, змушуючи людину знову повертатися до стрічки.
За словами науковців, цей цикл працює за принципом змінного підкріплення – одного з найпотужніших механізмів формування залежної поведінки.
Ба більше, платформи свідомо оптимізовані саме під пасивне споживання. Нескінченна стрічка, автоматичне відтворення відео та система сповіщень створені так, щоб утримувати користувача якомога довше.
Водночас експерти наголошують: проблему можна частково вирішити. Для цього варто змінити спосіб використання соцмереж – переходити від пасивного перегляду до реального спілкування, або ж свідомо замінювати скролінг іншими формами відпочинку.
Інші психологічні дослідження
Як повідомляв УНІАН, раніше дитячий психолог і професор Сем Васс пояснив, що батьки, які відмовляють дитині у власних почуттях, насправді шкодять її емоційному розвитку.
"Не плач", "Не бійся", "Це дурниці" – такі фрази не допомагають дитині пережити страх чи сум. Вони можуть змусити дитину відчувати, що її емоції недоречні або що її не розуміють.
