Таблички сто років пролежали в музеї, доки не з'явилася технологія, здатна їх розшифрувати.
Вавилонська цивілізація залишила по собі багато історичних документів, бо писали їх на глині - матеріалі, що зберігається значно краще, ніж папірус чи пергамент. Однак не всі глиняні таблички вдається одразу розшифрувати. А коли це відбувається, історикам відкриваються справді цікаві аспекти життя людей 3000-річної давнини.
Як пише KomputerSwiat, в Британському музеї вже понад століття зберігається колекція гляниних табличок з Вавилону, яку науковцям ніяк не вдавалося розшифрувати. Однак допомога штучного інтелекту дозволила зрозуміти зміст клинописних записів. Виявилося, що це похмурі пророцтва про катастрофи, пов’язані із затемненнями Місяця.
Йдеться про чотири таблички, що походять із заможного міста Сіппар вавилонської держави, воно існувало на території сучасного Іраку. Самі ж таблички датуються приблизно 1200 роком до нашої ери. Дослідники тривалий час не могли повністю прочитати стародавній клинопис, однак нові методи аналізу із застосуванням ШІ допомогли розкрити зміст текстів.
Вавилоняни сприймали місячні затемнення не лише як астрономічні явища, а як знаки надприродних сил та провісників лиха. Тож розшифровані таблички по суті були інструкціями, що пояснюють, як варто розуміти місячні затемнення.
На одній із табличок, зокрема, сказано: "Затемнення під час ранкової варти – це кінець династії".
Інший запис містить ще похмуріше пророцтво: "Якщо затемнення раптово повністю закриє свій центр і раптом стане цілком ясним: помре цар, а Елам буде знищений".
Ще одна табличка попереджає про епідемії та потопи. У тексті йдеться: "Затемнення ввечері означає чуму. Якщо затемнення у поганому напрямку, нічого не буде врятовано, потоп настане всюди".
Водночас сучасні дослідники вважають, що впливові вавилоняни були не настільки довірливими і часто використовували астрологію та ворожіння як інструмент політичного впливу. "Правильно" інтерпретуючи природні явища, можна було нав'язувати іншим свою рішення чи виправдовувати власні невдачі і помилки.
Як писав УНІАН, у німецькому місті Падерборн археологи знайшли майже неушкоджений середньовічний зошит XIII–XIV століть під час розкопок на місці будівництва нової адміністративної будівлі. Унікальний артефакт із дерева, шкіри та воску пролежав 700–800 років у середньовічній вбиральні, де завдяки вологості та відсутності кисню добре збереглися навіть написи.
Також ми розповідали, чому знаменита піраміда Хеопса не розвалилася за 5 тисяч років свого існування. Нове дослідження підтвердило, що її довговічність не є випадковістю.