Підпишіться на нас в Google
Протягом поколінь жінки в регіоні Айт-Баамран на південному заході Марокко витрачали до чотирьох годин на день на те, щоб дістатися до колодязів і принести на головах бочки з питною водою, кожна з яких важила майже 22,5 кг. Ця робота забирала у них весь ранок, не давала дівчаткам ходити до школи і визначала розпорядок дня в кожному домі.
Однак, як пише dailygalaxy, все змінилося, коли на схилах гори Бутмезгіда з'явилися гігантські полімерні сітки. Проект був представлений у середині травня 2026 року Рамковою конвенцією ООН щодо зміни клімату.
Як це працює
Підвішені на сталевих опорах на висоті понад 4000 футів (1200 метрів), сітки вловлюють вологу з туману, який проноситься через хребет Анти-Атлас. Зібрана вода стікає в резервуари, тече по трубопроводах і тепер досягає кранів у селах, розташованих більш ніж за 10 кілометрів від цього місця. Полімерні сітки на горі Бутмезгіда можуть збирати до 65 літрів води з квадратного ярда (близько 0,8 м) сітки за 24 години.
Тепер система доставляє питну воду безпосередньо до будинків. Для сіл, де раніше жінки годинами носили воду на голові, це змінило повсякденне життя. Дівчата, які раніше проводили ранок, тягаючи бочки, тепер регулярно ходять до школи.
Водночас поява водопроводу також підірвала авторитет деяких жінок у родині. Позбувшись ролі єдиного постачальника води в домогосподарстві, вони втратили частину контролю. Однак для них були створені школи водопостачання, орієнтовані на методи збереження водних ресурсів та базову грамотність.
Всесвітня організація охорони здоров'я підрахувала, що для процвітання мешканців, врожаю та худоби громаді потрібно близько 20 галонів води (75 літрів) на людину на день. Одна невелика установка може задовольнити цю потребу для села.
При цьому тільки в Африці жінки витрачають близько 40 мільярдів годин на рік на доставку води. Система трубопроводів у Марокко знімає з них цей тягар.
Водночас збір води з туману не є універсальним рішенням. Він вимагає постійного туману, специфічного рельєфу та великої висоти. Уряд Саудівської Аравії нещодавно витратив 7,2 мільярда доларів на опріснювальну установку в Перській затоці, тож посушливі регіони з береговою лінією, але без туманних гір, все ще потребують зовсім інших підходів.
Раніше УНІАН розповідав про масштабний проєкт у Саудівській Аравії, мета якого – створення штучного озера довжиною 2,7 км посеред пустельних гір.
