Існують свідчення існування стародавніх міст і поселень, які колись процвітали, але тепер перебувають під водою, - від Атліт-Яма в Ізраїлі до Тоніс-Гераклеона в Єгипті. Про це пише IFLScience.
Джером Добсон, професор географії Канзаського університету, придумав термін для позначення територій, які колись були місцями людських поселень, але тепер перебувають під водою через підвищення рівня моря - "акватерра". Він вважає, що ці території можуть бути археологічною золотою жилою, що проливає світло на ранню історію і міграцію наших предків до Африки і з неї.
Зазначається, що рівень моря зазнавав різких коливань за останні 120 000 років. Під час останнього льодовикового максимуму, близько 20 000 років тому, рівень моря був на 125 метрів нижчим, ніж сьогодні.
"Таким чином, площа суші у світі була значно більшою, ніж сьогодні - на 11,6%, - що значно розширювало можливості міграції та подорожей у прибережних зонах", - пишуть дослідники в журналі Comptes Rendus Géoscience.
Важливо, що метою дослідження було уточнення сучасного розуміння стародавніх берегових ліній на Середньому Заході за допомогою моделі льодовикового ізостатичного коригування (GIA) історичних рівнів моря, а також вивчення альтернативних міграційних шляхів з Африки за останні 30 000 років. Результати показують, що деякі маршрути були відкриті довше, ніж вважалося раніше. Добсон сказав:
"Ми хотіли створити берегові лінії, які були б фізично і геофізично коректні. Дослідникам необхідно використовувати моделювання GIA, оскільки простого віднімання висоти рівня моря з рельєфу недостатньо. Земна кора буквально прогинається під вагою крижаних щитів".
Цікаво, що об'єднуючи дані моделі GIA зі стародавньою ДНК та археологічними свідченнями, автори дослідження вивчили кілька різних маршрутів, зокрема й Суецький прохід між Червоним і Середземним морями. Інші "гіпотетичні" маршрути охоплювали переходи через затоку Акаба (на східному боці Синайського півострова), Баб-ель-Мандебську протоку (протока між Еритреєю, Джибуті та Єменом), а також Сицилійську і Мессинську протоки (в Італії).
Вчені заявили про можливі свідчення перебування людини в затоці Фоул, а також про ознаки того, що люди переміщалися з півдня на північ і зі сходу на захід долиною Нілу, всупереч загальноприйнятій думці.
"Вражаючий висновок полягає в тому, що багато підводних ландшафтів мають археологічне значення, і це картування дає вченим більше шансів на їх виявлення. Ми сподіваємося, що це дасть змогу людям побачити і дослідити ландшафти, що оголилися під час останнього льодовикового періоду, особливо під час останнього льодовикового максимуму 21 000 років тому", - заявив Добсон.
Вивчення походження людини
Раніше вчені за допомогою передових методів генетичного та білкового аналізу встановили походження таємничого черепа "людини-дракона", риси якого раніше не вдавалося співвіднести з жодним видом відомих предків людини. Останні дослідження довели, що череп належить денисівській людині, і завдяки цій знахідці вчені змогли точніше відновити зовнішність цього виду.
