Водночас трутовик облямований використовується як сировина для медичних препаратів.
В районі Чорнобильської АЕС ростуть різні гриби, серед них - гігантський трутовик облямований. Про це розповіли у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.
За словами дослідників, у місцевому лісі можна зустріти безліч деревних грибів - трутовиків. Вони бувають різні: м’ясисті, тверді, їстівні, а деякі навіть мають лікувальні властивості. Однак серед них вирізняється трутовик облямований, який може сягати до 40 см у ширину.
Цей гриб виробляє залишки бурої гнилі, які потім стають важливою складовою ґрунту у хвойних лісах. Зазвичай він оселяється на сухостої, пеньках і мертвій деревині. Після потрапляння спори на пошкоджену ділянку кори починає розвиватися міцелій, який згодом викликає гниття. За словами науковців, на початку цього процесу деревина змінює жовтуватий колір на коричневий.
"У розвиненій стадії вона стає коричневою та розсипчастою, розпадається на кубики. Уражена деревина крихка, може ламатися під час сильного вітру і стає непридатною для використання. Інколи може вражати й ослаблені живі дерева через різні поранення в нижній частині стовбура", - розповіли дослідники.
Йдеться, що трутовик облямований використовується як сировина для медичних препаратів у гомеопатії та в китайській народній медицині. Також з нього виготовляють грибний ароматизатор.
Як писав УНІАН, неподалік Чорнобиля мешкає велетенський жук - пиляр смоляний, який також відомий як "вусач-тесляр". Це найбільший представник родини вусачів у Європі. Довжина комахи може сягати 6 см. Величезні самці мають дуже довгі вусики та смоляно-буре забарвлення, а самки - червонувато-бурі з коротшими вусиками.
Вони відкладають яйця в тріщини кори мертвих або ослаблених сосен чи ялинок, личинки можуть виростати до 10 см. Личинки харчуються внутрішнім шаром кори і дотичною до нього деревиною, а потім прогризають хід в товщину стовбура. Усі наступні роки пиляр смоляний харчується деревиною.
Також повідомлялось, що поблизу Чорнобиля знову помітили коней Пржевальського, які гуляли лісами та узліссями території. За словами дослідників, диким коням важливі не простори без дерев, а достаток корму та затишок для відпочинку.