Викинуті пляшки тепер рятують життя дельфінам: несподівані результати одного експерименту

Пластикові пляшки, які зазвичай вважаються одним із головних джерел забруднення океанів, можуть стати несподіваним інструментом для захисту дельфінів. Нові дослідження показали, що прикріплення порожніх пластикових пляшок до рибальських сіток здатне скоротити кількість морських ссавців, які випадково заплутуються в них. Про це пише discoverwildlife.

Науковці вивчили можливість використання пластикових пляшок для запобігання потраплянню дельфінів у рибальські сітки, провівши два дослідження. У результаті вони дійшли висновку, що цей метод справді може бути ефективним.

Як пояснили у виданні, зяброві сітки - це тип рибальських сіток, які вертикально розташовуються у воді для вилову риби. Проте вони нерідко випадково захоплюють й інших морських мешканців, зокрема дельфінів.

Відео дня

"У Великій Британії саме стаціонарні зяброві сітки спричиняють більше смертей, ніж будь-який інший тип рибальського спорядження. Ми знаємо, що щороку у британських водах у зябрових сітках гинуть приблизно 1000 морських свиней і сотні дельфінів, серед яких близько 250 звичайних дельфінів", – йдеться на сайті Організації з охорони китів та дельфінів (WDC).

Нейлонові нитки, з яких виготовлені ці сітки, майже невидимі для дельфінів. Через це тваринам часто важко виявити їх за допомогою ехолокації – процесу, під час якого вони випромінюють звукові хвилі й аналізують їхнє відбиття, щоб "побачити" навколишній простір.

"Деякі рибальські господарства використовують сітки з дуже тонкими нитками, які дельфінам може бути складно виявити. Можливо, такі матеріали майже не відбивають звукові хвилі, тому дельфіни й морські свині буквально пливуть навмання, не помічаючи сіток. Або ж вони можуть їх виявляти, але не усвідомлювати небезпеки", - зазначили в WDC. 

У чому полягає ідея

Професор Університету Ньюкасла Пер Берггрен припустив, що прикріплення пластикових і скляних пляшок до зябрових сіток допоможе дельфінам краще помічати перешкоди та уникати заплутування.

Ідея полягає в тому, що повітря всередині порожніх пластикових пляшок краще відбиває звукові сигнали, які використовують дельфіни під час ехолокації. У скляні пляшки дослідники поклали металеві болти, щоб під час руху у воді вони створювали характерний дзвінкий звук.

Два дослідження, результати яких були опубліковані в журналах Fisheries Research та Marine Mammal Science, перевірили цю теорію.

У першому дослідженні вчені прикріпили скляні і пластикові пляшки до понад 1600 рибальських сіток біля узбережжя Занзібару, Перу та Бразилії, після чого порівняли результати із сітками без пляшок. Отримані результати виявилися неоднозначними.

Що виявили вчені

У Перу, де сітки розташовуються поблизу поверхні води, пляшки не вплинули на кількість дельфінів, морських свиней чи морських черепах, які потрапляли в пастку. Водночас вони допомогли збільшити вилов цільових видів риби. Крім того, використання пластикових пляшок призвело до збільшення кількості впійманих акул.

Схожі результати отримали й на Занзібарі. Додавання пляшок до поверхневих сіток дозволило виловлювати більше тунця. Однак дослідники не зафіксували жодного випадку потрапляння дельфінів до сіток – ні експериментальних, ні контрольних, тому зробити висновки щодо ефективності методу саме для захисту дельфінів вони не змогли.

Найкращі результати були отримані в Бразилії, де сітки закріплювалися на морському дні.

"Пластикові пляшки продемонстрували багатообіцяючі результати в Бразилії: вони потенційно зменшили випадковий вилов дельфінів і водночас збільшили вилов риби. Проте для остаточного підтвердження цього потрібні додаткові випробування", – пишуть автори дослідження.

Чому донні і поверхневі сітки дали різні результати

За словами Берггрена, різницю між ефективністю донних і поверхневих сіток можна пояснити тим, що біля поверхні води значно більше шуму.

"Різниця, яку ми побачили між донними сітками та сітками біля поверхні, може пояснюватися тим, що поверхневі води є значно шумнішим середовищем, що знижує ефективність пластикових відбивачів", – пояснив учений.

Після цього дослідники провели ще один експеримент із донними сітками. Цього разу результати виявилися ще переконливішими: пластикові відбивачі у вигляді пляшок зменшили випадковий вилов дельфінів на 88%. При цьому кількість виловленої цільової риби не змінилася.

"З огляду на низьку вартість цього методу та відсутність впливу на вилов цільових видів риби, його можна легко випробувати в інших регіонах, а в разі успіху – широко застосовувати для покращення охорони прибережних видів дельфінів", – йдеться в одному з досліджень.

Як повідомило видання, подальші дослідження вже проводяться в Камбоджі та Республіці Конго. Берггрен із захопленням говорить про ефективність такого простого рішення.

"Прикріплення пластикових пляшок до рибальських сіток може зменшити випадковий вилов дельфінів у всьому світі, і це те, що може дозволити собі кожен рибалка. Це справжня переробка відходів, яка рятує дельфінів", - сказав він.

Він наголосив, що пластикові пляшки були надійно прикріплені до сіток, і під час випробувань не втратили жодної.

Інші новини про дельфінів

Раніше УНІАН писав, що в Чорному морі масово гинуть ссавці. Як розповідав доктор біологічних наук Іван Русєв, коли до пляжу, де багато людей, підпливає самотній дельфін, це скоріш за все поганий знак – ймовірно ссавець контужений через вибухи та дезорієнтований. За його словами, останнім часом біля берегів Одеси багато таких випадків, адже під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну китоподібні зазнають важких контузій через потужні військові шуми у морській акваторії.

На початку червня ми писали, що на узбережжя Одещини викинуло десятки мертвих дельфінів. Русєв зауважував, що саме після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у Чорному морі розпочалася наймасштабніша хвиля мору ссавців. "​Головна, страшна і єдина першопричина цього жаху – війна... Екосистема Чорного моря опинилася на межі колапсу. Постійне, смертоносне військове навантаження – вибухи, пуски ракет, використання потужних сонарів військових кораблів – знищує біорізноманіття", - підкреслював науковець.

Вас також можуть зацікавити новини: