При цьому умови для нових господарів пропонують дуже привабливі.
Зараз у Європі спостерігається несподіваний тренд – люди масово відмовляються від власних садів та городів, які ще нещодавно були дефіцитом. Наразі сотні готових ділянок просто стоять порожніми в очікуванні бодай якихось орендарів, повідомляє Gazeta.pl.
Як зазначається у матеріалі, яскравим прикладом цієї аномалії стало польське місто Кельце. Тут у садах родини Стефана Жеромського оголосили, що мають аж до 320 ділянок, які готові терміново передати мешканцям міста чи навколишніх районів.
Схожа ситуація з надлишком землі фіксується й в інших великих містах, зокрема в Лодзі, Познані, Бидгощі та Жешуві.
Головною причиною такого падіння попиту називають зміну поколінь. Інспекторка Барбара Бєганська розповіла, що багато літніх людей роками доглядали за цими городами, але зараз вони банально не мають на це фізичних сил.
За наявною інформацією, старі господарі дуже сподівалися, що передадуть землю своїм дітям чи онукам. Проте молодь має зовсім інші плани: вони масово переїжджають до мегаполісів заради кар'єри, а ті, хто залишається, просто не хочуть порпатися на грядках.
"Вони дорослішають до рішення відмовитися від використання ділянки", – сказала інспектор.
При цьому умови для нових господарів пропонують дуже привабливі. Як йдеться у матеріалі, попри відсутність електрики, ділянки розташовані у чудовій місцевості, яка радує "чудовою флорою та фауною". На території є 46 водяних резервуарів та 13 загальнодоступних колодязів.
"У Кельці небагато місць, де можна зустріти кроликів і косуля", – похвалила Бєганська.
Вона також додала, що це чудова можливість для містян мати свій куточок природи.
Щоб стати повноцінним господарем саду, потрібно викласти загалом 704 злоти (близько 8 518 грн). Сюди вже входить вступний внесок у розмірі 300 злотих (приблизно 3 630 грн), плата до Фонду розвитку у розмірі 150 злотих (приблизно 1 815 грн) та річна плата за саме користування землею, яка становить 254 злоти (приблизно 3 073 грн), пише ЗМІ.
Раніше УНІАН писав, що фермери з великою увагою стежать за цінами на добрива, які зросли приблизно на 50 відсотків. Криза у світовому секторі добрив спровокована війною з Іраном і блокадою Ормузької протоки, що послідувала за нею. Справа в тому, що до половини світового виробництва продовольства залежить від штучних азотних добрив. Їх отримують шляхом з'єднання азоту з повітря з воднем із природного газу для отримання аміаку.