Удари по нафтопереробних заводах уже спричинили дефіцит пального по всій Росії, однак експерти не очікують, що економічні труднощі призведуть до краху режиму.
Українські удари по російській нафтопереробній інфраструктурі дедалі сильніше позначаються на житті всередині РФ. Дефіцит пального, багатогодинні черги на АЗС і стрімке зростання цін уже охопили більшість російських регіонів. Водночас аналітики вважають, що ці проблеми навряд чи становитимуть політичну загрозу для режиму Володимира Путіна, пише Foreign Policy.
За даними видання Meduza, яке проаналізувало понад 65 тисяч біржових угод, із січня по червень обсяги торгів бензином і дизельним пальним у Росії скоротилися на 47%, тоді як середня ціна зросла на 46%.
До початку липня повідомлення про дефіцит пального, його нормування або обмеження продажу надходили майже з усіх регіонів країни. Особливо гостро ситуація позначилася на сільському господарстві, де нестача дизеля ставить під загрозу збір урожаю.
Окремою проблемою став окупований Крим. Через атаки українських дронів на паливні танкери бензин там подорожчав до 197 рублів за літр, а в окремих випадках – до 450 рублів.
Президент РФ уперше публічно визнав наявність черг на автозаправках, однак заявив, що ситуація є "некритичною".
При цьому Кремль пояснює кризу не власною війною проти України, а українською "інформаційною кампанією", яка нібито має посіяти паніку серед росіян.
Єдиним практичним рішенням, яке запропонувала російська влада, стало повернення до виробництва бензину стандарту Євро-3, який містить значно більше сірки та може пошкоджувати сучасні автомобільні двигуни.
Аналітики зазначають, що попри очевидне невдоволення, більшість росіян не пов'язують кризу безпосередньо з війною або не готові звинувачувати Кремль.
Показовою стала історія жителя Чити, який провів 39 годин у черзі за пальним. Попри це він заявив журналістам, що Росія поводиться щодо України "занадто м'яко" і має "почати діяти серйозно", тобто ще більше посилити війну.
Аналітикиня Королівського коледжу Лондона Джейд МакГлінн зазначає, що суспільне невдоволення існує, але воно не загрожує владі:
"Гнів пересічних росіян щодо паливної кризи є їдким, але не вибуховим".
Замість пояснення причин дефіциту російська влада шукає винних серед нафтових компаній, незалежних операторів АЗС і навіть самих громадян, яких звинувачують у "панічних закупівлях".
Водночас росіяни дедалі більше об'єднуються не для протестів, а для взаємодопомоги. У месенджерах вони створюють чати та карти працюючих заправок, використовуючи кодові слова на кшталт "золото" чи "платина" замість слова "бензин", щоб обходити цензурні фільтри.
Автори аналізу наголошують, що українська стратегія ударів по нафтопереробній галузі працює – вона поступово підриває здатність Росії забезпечувати власну армію паливом і підтримувати війну.
Водночас очікування, що економічні труднощі автоматично призведуть до масових антивоєнних протестів або змусять Кремль змінити курс, поки що не підтверджуються. Як зазначають аналітики, російська система влади залишається достатньо стійкою, щоб перетворювати суспільне невдоволення на адаптацію до нових проблем, а не на політичний спротив.
Як повідомляв УНІАН, українські безпілотники середньої дальності дедалі відчутніше впливають на ситуацію на фронті, завдаючи ударів по російських логістичних маршрутах і ускладнюючи постачання військ. Водночас аналітики вважають, що навіть масове застосування таких дронів навряд чи саме по собі дозволить Україні повернути окуповані території.
Дрони перетворили Україну на супердержаву. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен визнала, що Україна зараз виробляє зброю "швидше й дешевше", ніж будь-де ще в Європі.
За даними ЗМІ, війна між Іраном і США, яка призвела до різкого зростання світових цін на нафту, тимчасово принесла Росії понад 13 млрд євро додаткових доходів. Однак економічний ефект від нафтового буму значною мірою нівелювали українські удари по російських нафтопереробних заводах, які спричинили дефіцит пального, прискорення інфляції та зростання бюджетного дефіциту.