Підпишіться на нас в Google
Українські безпілотники середньої дальності дедалі відчутніше впливають на ситуацію на фронті, завдаючи ударів по російських логістичних маршрутах і ускладнюючи постачання військ. Водночас аналітики вважають, що навіть масове застосування таких дронів навряд чи саме по собі дозволить Україні повернути окуповані території, пише Foreign Policy.
За даними видання, українські безпілотники дедалі частіше атакують транспортні маршрути далеко за лінією фронту. Внаслідок цього дороги, які раніше вважалися безпечними для російської армії, стали небезпечними для пересування військової техніки та вантажівок із боєприпасами, пальним і продовольством.
Україна планує значно наростити виробництво таких безпілотників – до 100 тисяч одиниць на рік, а також поширити їх використання серед більшої кількості військових підрозділів.
На думку наукового співробітника британського Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI) Ніка Рейнольдса, нові дрони фактично зайняли нішу далекобійного озброєння:
"У багатьох аспектах безпілотники середньої дальності заповнюють прогалину, яку залишили такі системи, як HIMARS".
Аналітики також звертають увагу, що російська армія поступово втрачає якість особового складу. Якщо фінансові виплати ще дозволяють Кремлю поповнювати війська, то знайти достатню кількість підготовлених операторів безпілотників стає дедалі складніше.
Однак, попри успіхи українських ударів по логістиці, на окремих ділянках фронту російські війська не знижують інтенсивності наступальних дій.
Чому самих дронів може бути недостатньо
Старший аналітик фонду "Повернись живим" Микола Бєлєсков наголошує, що головне завдання безпілотників зараз – не наступ, а стабілізація ситуації:
"Перша мета – зупинити погіршення ситуації, і лише потім ми можемо думати про щось більш амбітне".
За словами експерта, Україна все ще має серйозні кадрові проблеми. Для масштабних наступальних операцій потрібні добре підготовлені штурмові підрозділи, яких наразі бракує.
Крім того, навіть ефективні удари по логістиці не вирішують іншої проблеми – великої кількості добре замаскованих російських операторів FPV-дронів, які здатні зупиняти просування українських військ.
Рейнольдс зазначає, що виявляти такі позиції надзвичайно складно.
"Вони дуже, дуже добре замасковані. Їх можна ідентифікувати, але це складно та займає багато часу", – сказав експерт.
Чи можуть дрони самі змінити хід війни
Попри обережні оцінки, Бєлєсков не виключає, що масове застосування безпілотників здатне серйозно послабити російську оборону. За його словами, усе залежить від масштабу та координації ударів:
"Відкрите питання, чи можна лише за допомогою кампанії безпілотників середньої дальності повернути великі окуповані території. Ми проводимо безпрецедентний експеримент у військовій історії".
Він пояснив, що для такого сценарію знадобляться тисячі одночасних ударів по маршрутах постачання, складах боєприпасів і паливних базах.
"Йдеться про кількість екіпажів, які у нас є, про розвідку та про одночасність", – додав Бєлєсков.
Далекобійні дрони вже впливають не лише на фронт
Українські далекобійні безпілотники дедалі частіше атакують енергетичну інфраструктуру Росії та логістику в окупованому Криму. На думку старшого наукового співробітника Інституту Гудзона Джана Касапоглу, це змушує Росію перекидати системи протиповітряної оборони із фронту для захисту власної території.
Крім військового ефекту, успіхи українських безпілотників мають і політичне значення. Як зазначає Foreign Policy, саме ефективність нової тактики допомагає Україні зберігати підтримку західних союзників, які продовжують постачати зброю та засоби ППО.
Кампанія дронових ударів - останні новини
Як повідомляв УНІАН, війна між Іраном і США, яка призвела до різкого зростання світових цін на нафту, тимчасово принесла Росії понад 13 млрд євро додаткових доходів. Однак економічний ефект від нафтового буму значною мірою нівелювали українські удари по російських нафтопереробних заводах, які спричинили дефіцит пального, прискорення інфляції та зростання бюджетного дефіциту.
The Atlantic пише, що дрони перетворили Україну на супердержаву. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен визнала, що Україна зараз виробляє зброю "швидше й дешевше", ніж будь-де ще в Європі.
