Запаси з резервів надходитимуть на ринок у період, який визначить країна-член МЕА.
Члени Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) домовилися направити з резервів рекордні 400 млн барелів нафти для продажу на ринку. Як повідомляється на сайті МЕА, це дозволить вирішити проблеми з постачанням нафти через війну на Близькому Сході.
"Виклики, з якими ми стикаємося на нафтовому ринку, є безпрецедентними за своїм масштабом, тому я дуже радий, що країни-члени МЕА відреагували колективними надзвичайними заходами безпрецедентного масштабу", – прокоментував домовленість виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.
В агенції пояснили, що війна на Близькому Сході перешкоджає транспортуванню нафти через Ормузьку протоку, і обсяги експорту сирої нафти та нафтопродуктів наразі становлять менше 10 % від рівня, що був до війни.
"Це змушує нафтовидобувників у всьому регіоні зупиняти або скорочувати значну частину виробництва", - зазначається у повідомленні.
У МЕА нагадали, що через Ормузьку протоку до війни в Ірані транспортувалося 15 млн барелів нафти на добу.
У МЕА не вказують, коли країни-члени виведуть сировину з резервів. Лише зазначається, що "запаси нафти з резервів країн-членів агенції будуть надані для продажу на ринку протягом періоду, який відповідає національним обставинам кожної країни-члена, і будуть доповнені додатковими надзвичайними заходами деяких країн".
В агенції зазначили, що аварійні запаси країн-членів МЕА становлять понад 1,2 млрд барелів.
Довідка УНІАН. Міжнародне енергетичне агентство (International Energy Agency, IEA/МЕА) – це автономний міжнародний орган у межах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), створений у 1974 році. Воно включає 31 країну-члена, переважно з ОЕСР (США, країни ЄС, Японія, Канада, Австралія тощо), які координують енергетичну політику.
Через військову операцію США та Ізраїлю в Ірані та закриття Ормузької протоки, ціни на нафту зросли до понад $100 за барель, однак згодом дещо відкотилися. Цьому сприяли, зокрема, плани МЕА щодо рекордного випуску нафти на світовий ринок зі стратегічних резервів.
10 березня стало відомо, що Іран розпочав мінування Ормузької протоки. Зі свого боку, президент США Дональд Трамп заявив, що вимагатиме негайного вилучення встановлених мін, погрожуючи Ірану безпрецедентними наслідками.
Зі свого боку, офіційний Тегеран заявив, що готовий надати прохід через Ормузьку протоку кораблям, але лише за умови, що країна, якій належить судно, вишле ізраїльського та американського послів зі своєї території.