Підсанкційні кораблі намагаються прорвати морську блокаду США, вдаючися до обманних прийомів.
Щонайменше 16 нафтових танкерів, що потрапили під санкції США, намагалися прорвати американську військово-морську блокаду Венесуели після захоплення президента Ніколаса Мадуро спецпризначенцями США, пише The New York Times.
Танкери маскували своє справжнє місцезнаходження чи просто вимикали транспондери. Їхні дії свідчать про скоординовані спроби прориву. 15 із 16 суден також перебувають під санкціями США за перевезення іранської та російської нафти.
Тижнями кораблі зафіксували на супутникових знімках пришвартованими у венесуельських портах. Проте після захоплення Мадуро всі вони зникли зі своїх місць.
Чотири з них були помічені із супутника, коли прямували на схід за 30 миль від берега, використовуючи фальшиві назви суден та передаючи неправильні координати свого місцезнаходження. Це стандартна тактика для введення в оману, відома як "спуфінг".
Згадані чотири кораблі покинули порт без дозволу тимчасового уряду. Спробу втечі можна розглядати як ранній акт непокори контролю віце-президентки Делсі Родрігес, що тимчасово керує країною. Інші 12 кораблів не транслюють жодних сигналів і не були знайдені на нових знімках.
Методи, що використовуються для обходу санкцій, стали частиною сучасного арсеналу обману, який використовує група незаконних танкерів, відома як "флот-привид". Вони включають трансляцію в ефір та нанесення на корпус назв суден, які були виведені з експлуатації, а також підробку місцезнаходження кораблів, аби вони відображалися в іншому місці.
Так, корабель Aquila II, завантажений сирою нафтою, надіслав сигнал, ідентифікуючи себе як Cape Balder, та підробив свої координати, щоб вони відображалися в Балтійському морі. Bertha використала псевдонім Ekta та вказала, що знаходиться в Нігерії. Veronica III прийняла назву DS Vector та аналогічно вдала, що знаходиться біля узбережжя Нігерії.
Раніше 16 грудня президент США Дональд Трамп односторонньо запровадив "повну блокаду" венесуельських нафтових танкерів. Державний секретар Марко Рубіо 4 січня заявив, що ця ініціатива - один з найбільших "карантинів" у сучасній історії та успішно "паралізує" здатність режиму отримувати дохід.
З моменту початку блокади нафтові сховища Венесуели продовжують заповнюватися, і зупинка виробництва ризикує пошкодити нафтові резервуари та інфраструктуру.
За підсумками 2025 року ціни на нафту впали більш ніж на 15%. Зокрема, ф’ючерси на марку Brent втратили майже 18%, а West Texas Intermediate – 19%. Головною причиною здешевшання нафти є перевага пропозиції над попитом. На її ціну повпливали війни, підвищення мит, та зростання видобутку країнами ОПЕК+.
Водночас ціни на нафту досить стримано відреагували на спецоперацію США у Венесуелі і навіть дещо опустилися. Ф'ючерси марок Brent та WTI одночасно подешевшали на 55 центів – до 60,2 та 56,77 доларів за барель. Причиною називають достатні світові запаси нафти, які компенсували побоювання щодо перебоїв у постачанні після захоплення Мадуро.