Конфлікт на Близькому Сході обмежив експорт сировини із ключових країн-членів ОПЕК.
Видобуток сирої нафти країнами ОПЕК зазнав рекордного падіння минулого місяця через конфлікт на Близькому Сході, повідомляє Bloomberg.
Видобуток країн-членів ОПЕК впав у березні на 7,88 мільйона барелів на добу – до 20,79 мільйона барелів. Скорочення видобутку зафіксували в Іраку, Саудівській Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратах та Кувейті.
Падіння видобутку вже перевищує падіння у травні 2020 року, коли ОПЕК та її партнери різко зменшили видобуток через обвал світового попиту на паливо під час пандемії COVID-19. Таким чином, йдеться про найрізкіше падіння за весь період спостережень, що ведеться з 1980-х років.
Найбільшого скорочення у березні зазнав видобуток в Іраку – там він зменшився на 2,56 мільйона барелів на добу до 1,63 мільйона. За ним йде Саудівська Аравія, де падіння становило 2,31 мільйона – до 7,8 мільйона барелів на добу.
Конфлікт між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого призвів до закриття життєво важливої для Перської затоки морської артерії – Ормузької протоки. Це спричинило різке зростання цін на такі продукти, як авіаційне паливо, дизель і бензин.
Ф’ючерси на нафту у понеділок, 13 квітня, торгувалися у Лондоні на рівні 102 доларів за барель. Ціна дещо зросла після того, як президент США Дональд Трамп пообіцяв запровадити блокаду іранських портів.
Раніше ОПЕК знизила оцінки світового попиту на нафту у другому кварталі на 500 000 барелів на добу.
До того, як 28 лютого почалася війна, ключові країни організації активно відновлювали видобуток. Під час щомісячної відеоконференції 5 квітня вони погодили символічне збільшення на травень, щоб продовжити цей процес.
Нещодавно США оголосили про введення морської блокади щодо всіх суден, які заходять до іранських портів або виходять із них. У CENTCOM (Центральному командуванні ЗС США) заявили, що не перешкоджатимуть вільному судноплавству суден, які проходять через Ормузьку протоку до неіранських портів або з них.
Через блокаду Ормузької протоки суттєво зросли ціни на деякі товари. Так, ціни на алюміній у Лондоні підвищилися до чотирирічного максимуму. Дещо подорожчали мідь та цинк, тоді як більшість інших базових металів не продемонстрували цінового зростання.